Звонимир Бобан
Звонимир Бобан (1968, Югославія) — югославський і хорватський футболіст, півзахисник. Бронзовий призер чемпіонату світу 1998 року. Найбільше відомий виступами за італійський «Мілан» і національну збірну Хорватії.
Звонимир Бобан | |
Стаття у Вікіпедії | |
Медіафайли у Вікісховищі |
Цитати
ред.Перемоги здобувають тільки великі команди[1]. |
У футболі необхідна дисципліна[1]. |
Не треба думати, що великі гроші відразу ж приносять великі результати[1]. |
Чому я вибрав «Мілан»? Тому за них було складно грати. Все через конкуренцію[1]. |
Я ніколи не боявся відповідальності[1]. |
Людина повинна знати мову тієї країни, в якій вона проживає і працює. Це повага до народу, культури і традиціям[1]. |
Шева — це Шева. Він один з найкращих форвардів світу, і тут двох думок бути не може[1]. |
Найбільш вражаючим футболістом за останні 50 років був Дієго Армандо Марадона. Повірте мені, м'яч видавав зовсім інший звук, коли до нього доторкався Марадона[1]. |
Лука — фантастичний гравець і просто хороша людина. Він залишається скромним, не дивлячись на свій успіх, — це зараз рідкість. Лука звичайний хлопець, це добре, тому що світ навколо божеволіє. А на футбольному полі Модрич першим знає, що станеться в наступну секунду. Може бути, в індивідуальному плані він міг би показувати більше, але для нього головне — це команда. Він віддає їй всі свої сили, може бути, навіть більше, ніж потрібно; це і робить його таким особливим[2]. |
1998 рік справді запам'ятався на все життя. Ми спочатку і самі цілком не зрозуміли, що сталося. Хорватія вперше брала участь у фінальній стадії чемпіонату світу — і відразу третє місце. Таке буває тільки раз в житті. Можливо, ми могли пройти і далі, але моя помилка в півфінальному матчі обійшлася команді занадто дорого. Всяке буває. Але мені запам'яталися і багато інших моментів, наприклад, як я тиснув руку супернику або допомагав противникам підніматися. У молодості я не звертав уваги на подібні речі, але тепер розумію, що це було важливо[2]. |
Перемагає, в будь-якому випадку, одна з найсильніших команд. Кращі збірні не завжди показують кращий футбол, але завжди досягають кращих результатів. Це закладено в їхніх генах[2]. |
Примітки
ред.