Звонимир Бобан

Звонимир Бобан (1968, Югославія) — югославський і хорватський футболіст, півзахисник. Бронзовий призер чемпіонату світу 1998 року. Найбільше відомий виступами за італійський «Мілан» і національну збірну Хорватії.

Звонимир Бобан

Стаття у Вікіпедії

Медіафайли у Вікісховищі

Цитати

Перемоги здобувають тільки великі команди.

Футбол тим привабливий для глядачів, що завжди залишає місце для несподіванок.

У футболі необхідна дисципліна.

Не треба думати, що великі гроші відразу ж приносять великі результати.

Чому я вибрав «Мілан»? Тому за них було складно грати. Все через конкуренцію.

Я — хорват, але Італія є моїм другим домом.

Я ніколи не боявся відповідальності.

Людина повинна знати мову тієї країни, в якій вона проживає і працює. Це повага до народу, культури і традиціям.

У Зеєдорфа велике серце, але він зарозумілий.

Саккі був найбільшим революціонером у світовому футболі.

Шева — це Шева. Він один з найкращих форвардів світу, і тут двох думок бути не може.

«Мілан» помилився, відпустивши Пірло.

Після Зідана Пірло був найкращим півзахисником світу. Гра в його виконанні — футбольна вистава.

Модрич — ключовий гравець нинішньої збірної Хорватії. Він добре підготовлений фізично і технічно, багато переміщається по всій лінії наступу, хитро розпочинає атаки і сам же готовий їх завершити.

Найбільш вражаючим футболістом за останні 50 років був Дієго Армандо Марадона. Повірте мені, м'яч видавав зовсім інший звук, коли до нього доторкався Марадона.

Лука — фантастичний гравець і просто хороша людина. Він залишається скромним, не дивлячись на свій успіх, — це зараз рідкість. Лука звичайний хлопець, це добре, тому що світ навколо божеволіє. А на футбольному полі Модрич першим знає, що станеться в наступну секунду. Може бути, в індивідуальному плані він міг би показувати більше, але для нього головне — це команда. Він віддає їй всі свої сили, може бути, навіть більше, ніж потрібно; це і робить його таким особливим.

1998 рік справді запам'ятався на все життя. Ми спочатку і самі цілком не зрозуміли, що сталося. Хорватія вперше брала участь у фінальній стадії чемпіонату світу — і відразу третє місце. Таке буває тільки раз в житті. Можливо, ми могли пройти і далі, але моя помилка в півфінальному матчі обійшлася команді занадто дорого. Всяке буває. Але мені запам'яталися і багато інших моментів, наприклад, як я тиснув руку супернику або допомагав противникам підніматися. У молодості я не звертав уваги на подібні речі, але тепер розумію, що це було важливо.

Перемагає, в будь-якому випадку, одна з найсильніших команд. Кращі збірні не завжди показують кращий футбол, але завжди досягають кращих результатів. Це закладено в їхніх генах.