Святий Іван Золотоустий

Іван Золотоу́стий, Іоа́н Золотоу́ст (347–407) — святий, вселенський учитель, один із засновників Константинопольського патріархату, блискучий оратор, адвокат і релігійний полеміст, надзвичайна за колоритом постать, яка виділяється серед низки непересічних мислителів і проповідників східнохристиянської Церкви.

Йоанн Златоуст

Стаття у Вікіпедії

Медіафайли у Вікісховищі

Цей термін має також інші значення. Див. Святий Іван

# А Б В Г Д Е Є Ж З И І Ї Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я

К

• Коли Бог бачить когось вдячним за попереднє, то посилає йому ще більші дари. Стараймося, отже, і ми приносити Богові посильну вдячність за добра, нам дані, щоб удостоїтись ще більших... Коротко кажучи, як ми ніколи не зможемо полічити морські хвилі, хоч би ми й тисячу разів пробували, так не зможемо перахувати різнородні Божі добродійства, що їх Він зіслав на наш рід .
• Кожен, хто доброчинства тримається, не може без багатьох ворогів бути.

Л

• Люди, осипані дарами щастя, схожі на перевантажені кораблі, яким більше від інших загрожує небезпека потонути.

Н

• Ні ухилятись від битви не можна, ні самому битви шукати. Тоді й перемога буде славнішою.
• Ніхто ні друг, ніхто ні брат: про себе кожен дбає. Та тим самим своє відкидаємо, немічні легко піддаємось і людям, і дияволу — адже не захищаємо одне одного. Адже і в бою, і в поході, як воїн лише про те мислить, якби міг один утекти, то усіх інших з собою погубить. Якщо ж ні себе, ані зброї не щадить за себе й за військо, той сам вирятується і всі друзі його.
• Не місце доброчесність, а доброчесність місце прикрашає.
• Недостойно ні насмішником бути, ні промови неподобством поганити — бо скоро переміниться все.
• Неможливо велике знання набути, мало навчаючись.

С

• Світлого та славного мужа не вишина батьківська творить, а душевна доброчинність.

Т

• Тож не скажемо, що цей єством благий, а он той — злий, бо хто єством благий, той ніколи злим не може бути. А коли єством злий, то ніколи благим бути не може.

Х

• Хіба ж не зле це, коли просимо у Бога кращого, а самі не силуємося творити добро, що його так Бог любить?
• Хто спокушається теперішнім, той ніколи не заживе ласки споглядати майбутнє.

Я

• Як ось на гуслах не повинно однією струною пісню творити, а по всіх проходити згідно порядку чинного, так і в духовній доброчесності не лише один закон до спасіння приводить, а повинно всіх законів дотримуватись у повноті їх.
• Якщо нагодуєш убогого, вважай, себе нагодував. Таку властивість ця річ має: те, що ми даємо, до нас повернеться.
• Я стверджую, що ці (мужеложники) гірше за вбивць, так як краще померти, ніж жити після такої наруги. Вбивця відторгає душу від тіла, а цей губить і душу разом з тілом. Який не назви гріх, жоден з них не буде рівним цьому беззаконню. І ті що впадають в нього, якби усвідомлювали скоєне, прийняли б краще нескінченні смерті, щоб тільки не піддаватися цьому гріху.

Джерела

• Йоанн Златоуст на сайті aphorism.org.ua
• Уклад. Л. В. Лапшина. Мудрість тисячоліть. Притчі та афоризми. — Харків: Віват, 2019. — 320 с. — ISBN 978-617-7151-54-7