Караванська Оксана Олегівна

Оксана Олегівна Караванська (нар. 16 квітня 1966, Львів) — українська модельєрка.

Оксана Караванська

Стаття у Вікіпедії

Цитати

Головне джерело ідей про те, як одягатися, дівчатка черпають із мультиків. І ще добре, коли звертають увагу на принцес чи фей, а коли на усіляких монстриків... Тому я вирішила написати для дівчаток порадник зі стилю та моди. — про книгу «Стильна книжка для панянки»

Для того, щоб стати модельєркою, треба пройти довгий шлях – від А до Я. І тільки літера «Я» означатиме, що ви як дизайнер, як автор колекцій виходите на подіум після показу, і вам усі плескають у долоні й дарують квіти. Але до літери «Я» є ціла абетка, кожна буква в якій пов’язана з великою працею.

З книжок за короткий термін можна познайомитися з неймовірними людьми, складними характерами, фантастичними історіями... Досвід, набутий людством впродовж багатьох століть, можна набути за лічені дні, а то й години, прочитавши «правильну» книжку.

Коли бачу, що єдиний спосіб зацікавити дитину, чим закінчиться книжка, – взяти книжку до рук самій і почати читати вголос, – я це роблю. І неважливо, скільки мого часу на це йде. Це треба робити, і крапка. Це важливіше, ніж приготувати для дитини їжу чи посидіти з нею, коли вона робить уроки. Читання – це питання загального розвитку дитини.

Колись був один стиль сукенки і, не зважаючи на особливості фігури, такі сукенки носили всі. Такого вже немає давно. Сьогодні є багато пропозицій на ринку і тому з’явилося поняття стильності.

Крім генів, з якими мені дуже пощастило, визначальними у моїй історії є величезна любов до життя і трудоголізм. Часом близькі уже навіть намагаються мене зупинити, але я дуже люблю свою справу. Це навіть не робота, просто я так живу.

Мені здається, що українцям не вистачає простого — кількох десятиліть впевненості, стабільності і спокою. Якби минуло хоча б десять таких років, я впевнена, усе найкраще, що є в українській натурі проявилося б вповні. Усе би стало на свої місця.

Не обов’язково гнатися за модою. То є класна штука, але це ж є індустрія і ми змушені щопівроку видавати нові колекції. У журналах пишуть, що це круто і супермодно, але якщо подивитися добряче, то є багато ліній, які переходять з року в рік. Вони трошки перетворюються й видозмінюються і, якщо правильно це все мікшувати, то дуже просто зробити себе стильною, не маючи найдорожчого одягу.

Ніколи не ставила собі за мету стати зіркою, бути популярною і мегауспішною. Мені просто подобається у житті іти тільки вперед.

Одяг сприймається як дуже важлива складова зовнішності людини. І це правило, що сприймають по одежині, нікуди не викинеш.

Особисто для мене, якщо говорити про професійну сферу, успіх полягає у на перший погляд приземлених речах. Коли я, приміром, працюю над колекцією і більш як половина з цієї роботи подобається людям.

Особисто я почала читати десь у п’ять років. Моя мама зрозуміла це, коли я взяла до рук велику старовинну книгу з красивими ілюстраціями, які любила подовгу розглядати, і вигукнула: «Дикі лебеді!». Це був Андерсен, видання 1935 року. Відтоді я читаю безперестанку. До двадцяти років перечитала всіх класиків, твори яких було на той час видано в перекладі. А закінчивши англійську спецшколу, багато читала в оригіналі.

Сьогодні весь світ розвивається: розвиваються технології, суспільство, свідомість. Такі історії, які були у 70-х роках, коли всі носили один фасон одягу, бо то було модно, сьогодні не діють.

Успіх — це коли зустрічаєш на вулицях жінок в одязі, який ти пошила. Ще приємніше, коли такі речі носять не один рік. Наприклад, днями зустріла свою подругу у пальтечку, яке я шила 10 років тому, вона його витягла зі шафи і залюбки носить. Це успіх.

У час, коли жінка опинилася фактично на одному рівні з чоловіком, а водночас не позбулася своїх суто жіночих обов’язків, хочу порадити просто ніколи в собі не сумніватися і любити себе такою, якою ти є. Не треба себе під когось підлаштовувати. Просто прийми себе такою, як є, і полюби. Тоді буде набагато легше жити!

Якщо дитину змалечку привчати до красивого – водити в музеї, галереї, театри, стежити за тим, яку літературу вона читає – її світогляд поступово збагачуватиметься. А що багатшим буде світогляд – то краще людина орієнтуватиметься й у світі моди, то кращий матиме смак і відчуття красивого, то розкутішою буде.

Якщо людина багато читає, у неї підсвідомо формується гарна, багата мова, з’являється великий запас слів та мовних зворотів. Слухати таку людину – насолода!