Карл Більдт

Карл Більдт (швед. Carl Bildt; нар. 15 липня 1949, Гальмстад, Галланд, Швеція) — шведський політичний діяч, дипломат, прем'єр-міністр Швеції (1991—1994). У 1995–1997 роках займав посаду спецпредставника ЄС по колишній Югославії та Верховного представника по Боснії і Герцеговині, у 1999–2001 роках був спеціальним посланцем Генерального секретаря ООН на Балканах. З жовтня 2006 по жовтень 2014 року був міністром закордонних справ Швеції.

Карл Більдт

Стаття у Вікіпедії

Медіафайли у Вікісховищі

Цитати Карла Більдта

Куди ви рухаєтеся? Я уважно слухав і прем'єр-міністра, і Президента. Президент сказав, що у вас хороші стосунки з Євразією, з ЄС, із Шанхайською організацією співробітництва, з Африканським союзом, я навіть всього не пам'ятаю. Якщо ви підете скрізь, ви залишитеся ніде. — Про напрямок, у якому рухається українська влада, 2012 р.

Росія демонструвала свою історичну нездатність налагодити гармонійні відносини з країнами на своїй периферії, а в проміжні періоди здійснювала свої імперські амбіції на шкоду цим країнам.

Але Росія піде на поступки сама, тільки якщо Захід твердо підтримає незалежність цих країн протягом тривалого часу. Зрештою Росія усвідомить, що її довгостроковим інтересам відповідає розрив з історичною закономірністю, зосередження на внутрішньому розвитку і налагодження мирних і поважних відносин з сусідами.

Нам потрібна стабільна, успішна і мирна Росія. А цього можна досягти лише через тверду підтримку незалежності та суверенітету всіх її сусідів.

Путін був змушений засвоїти урок, який повинен бути ясний з історії: вторгатися в інші країни — не кращий спосіб заводити друзів. Україна, яка завжди була дещо розділеною, тепер об'єдналася у своєму опорі Росії.

Подивимося ще — питання Криму відкрито. Але Путін втратив все інше. Війська НАТО розміщуються в трьох країнах Балтії та Польщі. По всій Європі ростуть оборонні витрати. Грузія тільки що отримала безвізовий доступ в ЄС. Навіть Білорусь починає ставати неспокійною.

Велика нація українців ніколи не повернеться до Кремля.

Я не здивуюся, якщо історики майбутнього сприймуть це як ще більш значну геополітичну катастрофу, ніж смерть СРСР. Розпуск Радянського Союзу був, рано чи пізно, неминучий. Однак української катастрофи можна було уникнути. Вона — творіння рук Кремля.