Коллін Мак-Каллоу

	Коллін Мак-Каллоу
	Стаття у Вікіпедії

Колін Маккалоу-Робінсон (англ. Colleen McCullough, 1 червня 1937 — 29 січня 2015) — австралійська письменниця, відома як автор роману «Ті, що співають у терні».

Цитати Редагувати

Пісня про Трою Редагувати

Лише залишаючись живими ми можемо відбути покарання.^[1]

Кохання швидко минає, коли коханцям більше нічого дізнаватися одне про одного.^[2]

Сенс кохання не в тому, аби володіти чиїмсь тілом. Сенс кохання – у свободі мандрувати серцем і думками коханого.^[3]

Для старих життя дорогоцінне. Вони знають, як важко воно їм далося.^[4]

Гектор: (...)Вони б'ються через корисливість. Ми б'ємося за своє життя.
Еней: Хіба ти згадаєш про корисливість зі списом біля горла? Вони б'ються за своє життя так само, як і ми.^[5]

Ахілл: Бог нарешті покликав мене. Я завжди хотів знати, на що це буде схоже, але я жодного разу не думав, що це буде повне усвідомлення життя. Я думав, це будуть слава і тріумф, щось таке, що зможе фізично мене підтримати в останньому бою. Але це – спокій і милосердя.^[6]

• Кожен із нас має в собі те, через що нездатен переступити, хоч криком кричи від болю. Ми є такими, якими ми є, от і все. Як та древня кельтська легенда про пташину з терновою колючкою в грудях - вона співає пісню свого серця, а потім умирає. Бо не може інакше, бо її до цього одержимо вабить. Ми знаємо, що чинимо хибно, ще до того, як це вчинили, але самоповага та гординя не дають змоги щось змінити, чи не так? Невже ти не розумієш, що кожен співає свою маленьку пісню, будучи переконаним, що це найпрекрасніша пісня з усіх, які чув цей світ. Ми самі створюємо власні тернові колючки і навіть не думаємо зупинитися і замислитися про наслідки. Все що ми можемо, - це страждати від болю і запевняти себе що він був того вартий.