Коломієць Тамара Панасівна

Тама́ра Опана́сівна Коломі́єць— українська поетеса, перекладач. Член Національної спілки письменників України.

Вікіпедія

Коломієць Тамара Панасівна

Цитати ред.

	Відлетіла моя мила пташка, відспівала… Довго не могла сказати про це, прийняти, якось передумати… У який там день душа відлітає над вічними заплавами — в перший, дев‘ятий, сороковий. (...) Мабуть, сьогодні, в День поетів, годиться провести тебе у віртуальному світі у віртуальну мандрівку^[1] — написала донька Мар'яна
	— Юлія Кузьменко

	Очевидно, на мені природа трошки відпочиває, бо я не можу знайти слів, щоб описати, хто ж ти така була насправді. Неперевершена, тонка, чутлива, дитино добра! Напишіть — якою її знали ви… Лети, моя пташко. Поети не вмирають, вони відлітають!^[1]
	— Юлія Кузьменко.

Цитати із віршів ред.

Старається гончарний круг,
І глина тягнеться до рук,
Стає вона горнятком-
Малятком-товстенятком.^[2] — вірш "Гончарний круг"

Ляльчине убраннячко
Я зберу.
Ляльчине убраннячко
Поперу.^[2] — вірш "Праля"

Сонечко буде світити,
Ляльчину хустку білити,
Буде вітрець повівати,
Буде вбрання висихати.^[2] — вірш "Праля"

Візьму вербову гілочку,
А в ній проріжу дірочку,
Довкола кору обіб'ю-
Сюрчка веселого зроблю.^[2] — вірш "Візму вербову гілочку"

Ніхто й не здогадається,
Що свище-заливається
Не соловей, а я!^[2] — вірш "Візму вербову гілочку"

З цупкого аркуша-листка
зроблю верткого вітрячка.
Ріжки надріжу і загну,
Гвіздком до палиці припну.^[2] — вірш "Вітрячок"

Відерце, Відерце,
Посріблене денце,
скажи, де бувало,
кого напувало.^[2] — вірш "Відерце"

Стукав-грюкав молоток,
Танцювало шило.
Вийшов перший чобіток-
Подивитись мило.^[2] — вірш "Чобітки"

Біле поле полотняне,
Рівно ткане, чисто пране,
А по ньому голка ходить,
За собою нитка водить.^[2] — вірш "Біле поле полотняне.

Під гарячий буйний душ
Тарілки спішать чимдуж
Розмальовані миски
Вишаровують боки.^[2] — вірш "Веселий душ"

А ложки у шухляді
Сховаються - і раді.^[2] — вірш "Веселий душ"

І душ у крані задріма,
отак, немов його нема.
шуміти перестане.
Аж трохи сумно стане.^[2] — вірш "Веселий душ"

Іде, хвостом похитує,
В перехожих випитує:
-А скажіть мені, котора
Із сметаною комора?.^[2] — вірш "Поважний кіт"

Поливалко-поливальнице,
на вгороді помагальнице!
набери з криниці
Свіжої водиці,
Поливай капусту,
Щоб клалося густо,
Щоб вродила головата,
то буде що шаткувати!..^[2] — вірш "Капуста"

Примітки ред.

↑ ^а ^б Юлія Кузьменко. "Поети не вмирають, вони відлітають": пішла з життя поетеса Тамара Коломієць. https://suspilne.media/amp/555991-poeti-ne-vmiraut-voni-vidlitaut-pisla-z-zitta-poetesa-tamara-kolomiec/
↑ ^а ^б ^в ^г ^д ^е ^ж ^и ^к ^л ^м ^н ^п ^р Упорядник Наталя Дзюбишина-Мельник. Золотий колос.-К.:Освіта, 1994. - с. 116, 356, 359 - 362 - ISBN 5-330-02949-X

Джерела ред.

Упорядник Наталя Дзюбишина-Мельник. Золотий колос.-К.:Освіта, 1994. - с. 356 - ISBN 5-330-02949-X

Поділіться цитатами з вашими друзями:

[Поети_не_вмирають-1] а ^б Юлія Кузьменко. "Поети не вмирають, вони відлітають": пішла з життя поетеса Тамара Коломієць. https://suspilne.media/amp/555991-poeti-ne-vmiraut-voni-vidlitaut-pisla-z-zitta-poetesa-tamara-kolomiec/

[Золотий_колос-2] а ^б ^в ^г ^д ^е ^ж ^и ^к ^л ^м ^н ^п ^р Упорядник Наталя Дзюбишина-Мельник. Золотий колос.-К.:Освіта, 1994. - с. 116, 356, 359 - 362 - ISBN 5-330-02949-X

[1]

[2]