Комета прилітає
«Комета прилітає» (швед. Kometen kommer) — дитяча казка фінської художниці шведського походження Туве Янссон, вперше опублікована 1946 року. 1968 року Янссон переробила казку, внісши деякі доповнення та зміни, і змінивши назву. Казку Янссон написала під час Другої світової війни під впливом військових біженців, що дуже добре простежується у мешканцях долини Мумі, які через страх перед наближенням комети залишають свої будинки.
Цитати Чмиха
ред.Дивна річ - дороги та річки, дивишся їм услід - і відразу страшенно кортить опинитися деінде, піти за ними, аби побачити, де вони закінчуються.[1] |
Ворог позаду набагато страшніший, ніж той, що виходить назустріч.[2] |
Хай земля западеться піді мною. Нехай грифи рознесуть по світу мої білі кості, ніколи не бачити мені морозива, якщо зраджу таємницю таємниць![3] |
Цитати Нюхмумрика
ред.Комета - це самотня зірка з вогненним хвостом, яка стратила глузд і метається Всесвітом. Інші зірки обертаються навколо своїх орбіт, а комета може з'явитися будь-де.[4] |
Мені належить усе, що я бачу і що тішить моє око. Усенька Земля, якщо хочеш...[5] |
Нелегко доводиться тому, хто прагне володіти речами, мати їх, носити за собою. Я лише милуюся ними, а коли подаюся в мандри, вони залишаються у моїй пам'яті. Замість тягати важкі тлумаки з маєтками, я насолоджуюся мандрівкою.[6] |
Цитати Мумі-троля
ред.У нашій Долині завжди почуваєшся у безпеці. З веселим настроєм встаєш уранці і вкладаєшся до сну ввечері. Там росте розлоге дерево, на якому я побудую курінь, а ще є потаємне місце. Мама обклала всі грядки черепашками, а наш ганок увесь день купається в сонячному промінні. Там так смачно пахне. Ми маємо власний місток через річку, який побудував Тато і по якому можна котити тачку. А ще я зробив відкриття - знайшов море, тож і шматочок моря також належить нам. [7] |
Мумі-троль оглядав похмурий краєвид і думав, як же, напевно, потерпає від страху Земля, спостерігаючи за наближенням палаючої вогненної кулі! Він думав про те, як страшенно любить увесь світ з лісами й морями, вітрами й дощами, сонячним сяєвом, травами й мохами, а ще про те, що жити без цього неможливо... Але потім він згадав про Маму і вирішив, що вона неодмінно придумає, як зарадити лихові.[8] |
Не такі вже ми й хоробрі. Просто звикли до цієї комети. Вона майже наша знайома. Ми перші довідалися про неї, бачили, як вона росте і стає усе більшою... Уявляєте, яка вона самотня...[9] |
Колискова Мами
ред.Спіть, малята. Споночіло. І, розпушивши хвости, |
Примітки
ред.- ↑ Туве Янссон. Країна Мумі-тролів. Книга перша. — Видавництво Старого Лева, 2021. — С. 52.
- ↑ Туве Янссон. Країна Мумі-тролів. Книга перша. — Видавництво Старого Лева, 2021. — С. 53.
- ↑ Туве Янссон. Країна Мумі-тролів. Книга перша. — Видавництво Старого Лева, 2021. — С. 57.
- ↑ Туве Янссон. Країна Мумі-тролів. Книга перша. — Видавництво Старого Лева, 2021. — С. 79.
- ↑ Туве Янссон. Країна Мумі-тролів. Книга перша. — Видавництво Старого Лева, 2021. — С. 82.
- ↑ Туве Янссон. Країна Мумі-тролів. Книга перша. — Видавництво Старого Лева, 2021. — С. 84.
- ↑ Туве Янссон. Країна Мумі-тролів. Книга перша. — Видавництво Старого Лева, 2021. — С. 128-129.
- ↑ Туве Янссон. Країна Мумі-тролів. Книга перша. — Видавництво Старого Лева, 2021. — С. 157-158.
- ↑ Туве Янссон. Країна Мумі-тролів. Книга перша. — Видавництво Старого Лева, 2021. — С. 161.
- ↑ Туве Янссон. Країна Мумі-тролів. Книга перша. — Видавництво Старого Лева, 2021. — С. 193-194.