Конфуцій

Конфуцій (бл. 551 до н. е. — 479 до н. е.) — давньокитайський мислитель і філософ. Засновник етично-суспільного вчення — конфуціанства.

Конфуцій

Стаття у Вікіпедії

Медіафайли у Вікісховищі

Легше запалити маленьку свічку, ніж проклинати темряву

# А Б В Г Д Е Є Ж З И І Ї Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я

Б

• Благородна особа відає тільки обов'язок, низька — лише вигоду (Аналекти 4:16)
• Благородний муж достойно чекає поклику Неба. Низький — метушливо очікує удачі
• Благородний муж в душі безтурботний. Низький — завжди стурбований
• Благородний муж найвищим вважає обов'язок. Благородний муж, який володіє відвагою, але без розуміння обов'язку, може стати бунтівником. Низька людина, яка володіє відвагою та не знає обов'язків, може стати розбійником
• Благородний муж звинувачує себе, низький чоловік звинувачує інших
• Благородні люди живуть у злагоді з іншими людьми, але не йдуть за іншими людьми. Низькі йдуть за іншими людьми, але не живуть із ними у злагоді

В

• Із всіх людей складніше всього себе вести з жінками та підлеглими [слугами]. Якщо зближуєшся з ними, вони втрачають смиренність. Якщо зберігати стриманість по відношенню до них, вони будуть невдоволені ("відчуваєш з їхнього боку ненависть").
• Вчитися і, коли настане час, використати засвоєне у справі — хіба це не прекрасно! Розмовляти з другом, що приїхав здалеку — хіба це не радість! Не бути гідно оціненим і не ховати образи — хіба це не великодушно! (學而時習之，不亦說乎？有朋自遠方來，不亦樂乎？人不知而不慍，不亦君子乎？ — 1:1.)

	Вчитися і не думати — марно, думати і не вчитися — небезпечно.
	кит. 學而不思則罔，思而不學則殆。 фр. Étudier sans réfléchir est vain, mais réfléchir sans apprendre est dangereux.

Д

• Давай настанови тільки тим, які шукають знань, виявивши свою неосвіченість. Допомагай лише тим, котрі не вміють зрозуміло висловити свої заповітні таємні думки. Вчи тільки того, хто може, почувши про один кут квадрата, уявити собі решту три
• Досконала людина все шукає у собі, жалюгідна — в інших
• Достойна людина не йде слідами інших
• Достойна особа не може не володіти широтою пізнання і непохитністю духу. Його ноша важка, а дорога довга
• Достатньо, щоби слово було змістовним
• Дуже важко шукати чорну кішку у темній кімнаті, особливо, коли її там немає

З

• За своїми природними задатками люди одні одному близькі, а за звичками — одні від одного далекі (性相近也，習相遠也 — 17:2).
• З людиною, з якою можна разом вчитися, не можна разом прагнути до досягнення правильного шляху. З людиною, з якою можна разом прагнути до досягнення правильного шляху, не можна разом утвердитися на цьому шляху. З людиною, з якою можна разом утвердитися на правильному шляху, не можна разом діяти згідно з обставинами (可與共學，未可與適道；可與適道，未可與立；可與立，未可與權 — 9:30).

І

• Істинно людяний чоловік домагається всього власними зусиллями.

К

• Кожен може стати благородним мужем. Треба тільки відважитись ним стати.

Л

• Люди у давнину не дуже любили багато говорити. Вони вважали ганьбою для себе не встигати за власними словами

М

• Ми не знаємо, що таке життя, то чи можемо ми знати, що таке смерть?
• Мовчання — великий друг, який ніколи не зрадить
• Мудрець шукає все в самому собі, нерозумна людина — в іншому .
• Мудрий не вагається, людяний не відає турбот, сміливий не знає страху / Мудрий не відчуває сумнівів, людинолюбний не відчуває смутку, сміливий не відчуває страху

Н

• На тих, котрі не задумуються над далекими труднощами, неодмінно чекають близькі труднощі
• Навіть у товаристві двох людей я неодмінно знайду чому від них навчитися. З їхніх достоїнств я буду брати приклад, а на їхніх недоліках буду вчитися (三人行，必有我師焉。擇其善者而從之，其不善者而改之 — 7:22).
• Найдостойніші мужі уникли оков усього світу, за ними йшли ті, котрі уникли прив'язаності до певного місця, за ними — ті, хто уникли бажань плоті, за ними ж — ті, котрі зуміли уникнути поганих слів
• Не поговорити з людиною, яка заслуговує розмови, — значить втратити людину. Говорити з людиною, яка розмови не варта, — значить втрачати слова. Мудрий не втрачає ані людей, ані слів.

	Не турбуйся про те, що люди тебе не знають, а турбуйся про те, що ти не знаєш людей. — «Лунь-юй», 1:16
	кит. 不患人之不己知，患不知人也

О

• Оцінюючи мирські справи, благородний муж нічого не відкидає і нічого не підтверджує, а все міряє справедливістю.

П

• Перемагати себе і повертатися до потрібного у собі — ось, що таке справжня людяність. Бути людяним чи не бути — це залежить лише від самих нас
• Пізнавши істину зранку, ввечері можна і вмирати (朝聞道，夕死可矣 — 4:8).

С

• Слово має бути надійним, дія повинна бути рішучою.
• Стрільба з лука вчить нас, як треба шукати істину. Коли лучник хибить, він не звинувачує інших, а шукає вину в самому собі.
• Справжній людинолюб досягає всього власними силами.
• Справжня доброта виростає з серця людини.

Т

• Той, хто, звертаючись до старого, здатен відкривати нове, достойний бути Вчителем (溫故而知新，可以為師矣 — 2:11).
• Той, хто вчиться, не задумуючись, піде хибним шляхом. Той, хто роздумує, не бажаючи вчитись, буде мати клопоти (學而不思則罔，思而不學則殆 — 2:15).
• Той, хто гарно говорить і має приємну зовнішність, рідко буває по-справжньому людяним (巧言令色，鮮矣仁 — 1:3).
• Три види дружби приносять користь і три — шкоду. Коли дружиш з людиною або прямою, або чесною, або володіючою великою проникливістю — це приносить користь; коли дружиш з людиною або нещирою, або вивертко́ю, або жвавою на язик — це приносить шкоду (益者三友，損者三友。友直，友諒，友多聞，益矣。友便辟，友善柔，友便佞，損矣 — 16:4).
• Три види радості приносять користь і три види — шкоду. Коли радієш від того, що або чиниш відповідно до ритуалу і музики, або говориш про добрі справи людей, або вступаєш в дружбу з мудрими людьми — це приносить користь. Коли відчуваєш радість від того, що або віддаєшся марнотратству, або неробству, або бенкетам — це приносить шкоду (益者三樂，損者三樂。樂節禮樂，樂道人之善，樂多賢友，益矣。樂驕樂，樂佚遊，樂宴樂，損矣 — 16:5).
• Три шляхи ведуть до знань: шлях роздумів — найблагородніший, шлях наслідування — найлегший, шлях досвіду — найгіркіший.

Ф

• Філософ сказав: «Побачивши гідну людину, думай про те, щоб зрівнятися з нею, а побачивши недостойну — досліджуй самого себе (з побоюванням, як би в тебе не було таких же недоліків)».

Х

• Хтось питав: «Чи правильно кажуть, що на зло треба відповідати добром?» Вчитель сказав: «А чим тоді платити за добро? На зло треба відповідати справедливо, а на добро — добром.» (或曰：「以德報怨，何如？」子曰：「何以報德？以直報怨，以德報德。」 — 14:34.)

Я

• Якщо в людині природність затьмарить вихованість, вийде дикун, а якщо вихованість затьмарить природність, вийде знавець письменства. Тільки того, у кого природність і вихованість перебувають у рівновазі, можна вважати достойним мужем (質勝文則野，文勝質則史。文質彬彬，然後君子 — 6:18).
• Я не народився зі знаннями (我非生而知之者 — 7:20).
• Я пізнаю все за допомогою однієї лише істини.
• Якщо довго сидіти на березі річки, то можна побачити пропливаючі трупи ворогів.

Джерела

• Уклад. Л. В. Лапшина. Мудрість тисячоліть. Притчі та афоризми. — Харків: Віват, 2019. — 320 с. — ISBN 978-617-7151-54-7
• Большая книга афоризмов / сост. А. П. Кондрашов, И. И. Комарова. — Москва: РИПОЛ классик, 2008. — С. 33-43.