Коопера́ція (лат. cooperatio) — це форма організації економічної діяльності людей і організацій для спільного досягнення загальних цілей або задоволення потреб. Кооперація є системою, що складається з кооперативів та їх об'єднань, мета якої - сприяння членам кооперації у сфері виробництва, торгівлі і фінансів.

Вікіпедія
Вікіпедія
Спільна пральня в кібуці Ілон

Використовується також для позначення характеру економічних та політичних взаємин.

Цитати

ред.
  •  

Кооперація розбуджує в дітях віру, що усе можна зробити, коли гуртом станути до роботи – а з другого боку притуплює у такій самій степені егоїзм, бо кожен член спілки бачить, що сам одинцем не вдіє нічого.[1]1932 р.

  Костянтина Малицька
  •  

Кооперація передовсім защіплює у дітвори почуття лучности з її окруженням<...> У нас українців почуття солідарности й карности в справах громадянських небагато, а діти вже з природи егоїсти і себе ставлять у центр цілого їхнього окруження. <...> В кооперативній роботі діти сходяться ближче і зайняті спільним ділом, не мають часу на того рода пересварки, бо важніше всіх абсорбує.[2]
«Діти, особливо міські, вносять теж з дому до школи клясовий антагонізм – бідніші почуваються заодно покривдженими, а діти заможніших родичів люблять іноді вивищатися.» 1932 р.(там само)

  Костянтина Малицька
  •  

Кооперація – підготовка до майбутнього ширшого громадянського життя, яке вимагає іноді саможертви з одиничного “я” у користь загалу. Але одночасно правдивий кооперативний колектив не вбиває індивідуальних прикмет одиниці, а дає змогу розвинути їх якраз у властивім напрямку.[3]1932 р.

  Костянтина Малицька

Примітки

ред.
  1. Малицька К. Мої завваги про кооперацію в школі // Рідна школа. – 1932. – Ч. 17-18. – С. 246-247.
  2. Малицька К. Мої завваги про кооперацію в школі // Рідна школа. – 1932. – Ч. 17-18. – С. 246-247.
  3. Малицька К. Мої завваги про кооперацію в школі // Рідна школа. – 1932. – Ч. 17-18. – С. 246-247.