Крачковська Наталія Леонідівна

радянська і російська акторка, Заслужена артистка Росії (1998)

Наталія Леонідівна Крачковська (рос. Ната́лья Леони́довна Крачко́вская, 24 листопада 1938, Москва, СРСР — 3 березня 2016, Москва, Росія) — радянська і російська акторка, Заслужена артистка Росії (1998).

Крачковська Наталія Леонідівна
Стаття у Вікіпедії
Медіафайли у Вікісховищі

Цитати

ред.
  •  

І тебе вилікують, і тебе вилікують, і мене вилікують. — «Іван Васильович змінює професію»

  •  

99.9% чоловіків люблять повних жінок, а 0,1% дуже повних... у мене ніколи не було нестачі в коханцях.

 

99, 9% мужчин любят полных женщин, а 0,1% очень полных… у меня никогда не было недостатка в любовниках[1].

  •  

Я завжди подобалася чоловікам, і я цього не приховую. У мене був шанувальник, який мене називав «100 кілограмів мрії».

 

Я всегда нравилась мужчинам, и я этого не скрываю. У меня был поклонник, который меня называл «100 килограммов мечты»[1].

  •  

Життя людське — маленький мазок на полотні життя Всесвіту. Маленький в масштабі Всесвіту, звичайно, а для нас як величезний, що вміщає наші скорботи, захоплення, розчарування, зраду, здивування, втому, злість, лукавство, страх і бажання зрозуміти, великий сенс нашого великого життя: Давайте знайдемо час для роздумів.

 

Жизнь человеческая — маленький мазок на полотне жизни Вселенной. Маленький в масштабе Вселенной, конечно, а для нас куда как громадный, вмещающий наши скорби, восторг, разочарование, предательство, удивление, усталость, злость, лукавство, страх и желание понять, великий смысл нашей великой жизни: Давайте найдем время для раздумий[1].

  •  

Без удаваної скромності скажу: так, я хороша актриса!

 

Без ложной скромности скажу: да, я хорошая актриса[1]!

  •  

Я сильна, але жорсткості, яка допомогла б мені в житті, у мене немає. Насправді я слабка і вразлива... Вся моя зовнішня сила — всього лише видимість.

 

Я сильная, но жесткости, которая помогала бы мне в жизни, у меня нет. На самом деле я слабая и ранимая… Вся моя внешняя сила — всего лишь видимость[1].

  •  

Головним для мене завжди була сім'я. При цьому я все життя була в роботі. Коли мої колеги кажуть — я актриса, сім'я для мене нічого не означає, знайте — брешуть. Для жінки на першому місці завжди буде чоловік, діти, а потім все інше. Жінка для цього і створена. Багатьом здавалося, що я теж живу тільки роботою, але я весь час рвала собі серце.

 

Главным для меня всегда была семья. При этом я всю жизнь была в работе. Когда мои коллеги говорят — я актриса, семья для меня ничего не значит, знайте — врут. Для женщины на первом месте всегда будет муж, дети, а потом все остальное. Женщина для этого и создана. Многим казалось, что я тоже живу только работой, но я все время рвала себе сердце[1].

  •  

У мене був прекрасний чоловік. Ми прожили разом 26 років. Він не справляв враження титана, але я знала, що у мене є стіна, за яку я можу сховатися і спертися в разі чого. Але коли ця спина рухнула, мені стало страшно. А мені ж не виповнилося тоді і 50 років. Я не знала, що робити, але в якийсь момент стиснула зуби і сказала собі: «Жити треба!»

 

У меня был прекрасный муж. Мы прожили вместе 26 лет. Он не производил впечатления титана, но я знала, что у меня есть стена, за которую я могу спрятаться и облокотиться в случае чего. Но когда эта спина рухнула, мне стало страшно. А ведь мне не исполнилось тогда и 50 лет. Я не знала, что делать, но в какой-то момент сжала зубы и сказала себе: «Жить надо!»[1].

  •  

І якби я не випромінювала оптимізму, я б, напевно, не вижила. Життя важке. Час гонок: хто перший, той і відкусить. Але я не кусаюсь. А якщо ви починаєте кусати мене, тоді я, вибачте, просто ковтаю — і людини немає! Хоча вмію прощати.

 

И если бы я не излучала оптимизма, я бы, наверное, не выжила. Жизнь тяжелая. Время гонок: кто первый, тот и откусит. Но я не кусаюсь. А если начинают кусать меня, тогда я, извините, просто глотаю — и человека нет! Хотя умею прощать[1].

  •  

Не прощаю тільки одне — байдужість. Якщо людина проходить повз, не звертаючи уваги на біль ближнього, якщо йому на все наплювати, вона — пуп землі, мені ця людина нецікава! Вона нудна.

 

Не прощаю только одно — безразличие. Если человек проходит мимо, не обращая внимания на боль ближнего, если ему на все наплевать, он — пуп земли, мне этот человек неинтересен! Он скучный[1].

  •  

Якщо я занедужала, лягаю спати. Найкраще — добре виспатися.

 

Если я захандрила, ложусь спать. Самое лучшее — хорошо выспаться[1].

  •  

Все, що потрібно людині для життя, у мене є. Турбота і увага друзів, близьких. Любов глядачів.

 

Все, что нужно человеку для жизни, у меня есть. Забота и внимание друзей, близких. Любовь зрителей[1].

  •  

Жінка завжди повинна залишатися жінкою. Актриса вона або прибиральниця — не важливо. Всім своїм виглядом до кінця життя повинна показувати, що вона жінка. Взагалі, як на мене, головне, щоб жінку радувало, а потім вже всіх інших. У мене навіть в кіно так було. Якщо, наприклад, режисер говорив: «Вам це треба, надіньте для кадру», я відповідала: «Вам треба, ви і надягайте! А мені некомфортно в таких туалетах.»

 

Женщина всегда должна оставаться женщиной. Актриса она или уборщица — не важно. Всем своим видом до конца жизни должна показывать, что она дама. Вообще, как по мне, главное, чтобы женщину радовало, а потом уже всех остальных. У меня даже в кино так было. Если, например, режиссер говорил: «Вам это надо, наденьте для кадра», я отвечала: «Вам надо, вы и надевайте! А мне некомфортно в таких туалетах.»[1]

  •  

Любов потрібна в будь-якому віці. Без цього не варто жити! І я час від часу відчуваю закоханість. Поки я люблю — я живу.

 

Любовь нужна в любом возрасте. Без этого не стоит жить! И я время от времени испытываю влюбленность. Пока я люблю — я живу[1].

Примітки

ред.