Куліш-Зіньків Леонід Зіновійович

Леоні́д Зіно́війович Кулі́ш-Зінькі́в (справжнє прізвище Куліш; 1942–2007) — український поет-сатирик, гуморист.

Леонід Куліш-Зіньків

Файл:Leonid Kulish-Zinkiv.jpg

Стаття у Вікіпедії

Цитати

• Вважав себе душевною людиною: все життя ліз комусь у душу.
• Встати! Суд іде! Хтось повинен сісти.
• Діти — наша старість. Інколи — навіть передчасна.
• Де наше не пропадало? Але щоб стільки?!
• Для декого йти в ногу з життям — це навчитись добре плазувати.
• Маємо те, що маємо, зате не будемо мати того, що вони мають.
• Нічого не дається так дешево, як обіцянки зверху.
• Найпоширенішою хворобою бідних є алергія на ціни.
• Народжений красти — просити не буде.
• Не бійтесь екстрасенсів — вони забирають ваші гроші цивілізовано.
• Розуму купити не можна. Можна непогано прожити і за чужою дурістю.
• Тепер у кожного не всі дома — хтось таки шукає роботу.

Джерела

• Афоризми відомих українців. — Х.: Фоліо, 2009. — С. 115