Кінь свійський
Кі́нь сві́йський (Equus ferus caballus або Equus caballus) — підвид ссавців виду кінь дикий роду Кінь (Equus) родини Коневих (Equidae) ряду Конеподібних (Equiformes), або Непарнопалих (Perissodactyla). Поширений на всіх континентах, крім Антарктиди, в більшості країн світу.
Цитати
ред.Я не люблю коней. Вони небезпечні з обох сторін і вкрай незручні посередині[1]. |
|||||
— Ян Флемінг |
Сині відерця позбавили мене прав. Тепер довелося пересісти на коня, щоб пересуватися по республіці. Коней, як ви знаєте, я дуже люблю. |
|||||
Синие ведерки лишили меня прав. Теперь пришлось пересесть на лошадь, чтобы передвигаться по республике. Лошадей, как вы знаете, я очень люблю[2]. | |||||
— Рамзан Кадиров |
Першого коня мені подарували, коли мені було 30 років. Його звали Павлін. З того моменту я займаюсь верховою їздою. Це — хобі, яке заспокоює[3]. |
|||||
— Ігор Єремеєв |
Кінь — це живий організм, і треба розуміти, що управління конем людина виконує за рахунок больових ефектів. Є межа болю, після якої кінь робиться некерованим, про це не треба забувати. Одного разу, коли кінь мене вчергове скинув, підійшов тренер і каже: «Ігор, я ж тобі казав: кінь відпочив і він — веселий, ти на нього не сердись, бо він тобі просто так показує свій настрій». Цей досвід допомагає і в житті. Робить збалансованим, спокійним, врівноваженим. І не боїшся, коли тебе хтось схоче скинути з сідла. Я багато бачив людей, які падали і не поверталися. Думаю, якраз у цьому розумінні кінь — це той майданчик, який вчить падати і підійматись[3]. |
|||||
— Ігор Єремеєв |
На один із днів народжень, коли мені подарували десь 15 фігур коня, мене вдома попросили, чи не міг би я натякнути друзям, що не так вже й сильно люблю коней[3]. |
|||||
— Ігор Єремеєв |
Примітки
ред.