Ламах Євген Олегович
Євгеній Олегович Ламах (29 червня 1996, Лебедин, Сумська область) — український актор театру та кіно. Номінант на премії «Золота дзиґа» (2021) і «Кіноколо» найкращому акторові у головній ролі (2019, 2020), засновник мистецької платформи MDA (Метод Dійового Aналізу).
Ламах Євген Олегович | |
Стаття у Вікіпедії |
Цитати
ред.«Родина у мене переважно україномовна. Я навчався у гімназії з поглибленим вивченням української історії і мови. Російська література вважалася для нас зарубіжною, але серед однолітків чомусь було прийнято спілкуватися саме кацапською. Тоді не було розуміння, що у майбутньому наша мова може стати захистом від росіян. Потім я переїхав до Києва і повернувся до української. Інколи можу з кимось перейти на російську, але сподіваюся, що згодом це зійде нанівець. Проте за свої 27 років жодного разу не стикався, щоб хтось з мого оточення – у в Києві чи в Сумах – тягнув сюди "рускій мір"». — про походження та навчання в російськомовному навчання на Сумщині в інтерв'ю ТСН "Я знову плакав, всередині все виверталося": інтерв'ю зірки серіалу "Одна родина. Весілля" Євгенія Ламаха (27 жовтня 2023 року) |
«Питання стояло, як вижити та, чим я можу бути корисним. Кожен став перед вибором – або взяти зброю до рук, або допомагати ЗСУ. Мій колега, актор Женя Авдєєнко, який активно готувався до військового спротиву, відразу пішов служити. Коли він зателефонував мені з питанням, чи не знаю, де знайти тактичне спорядження, я пообіцяв допомогти. Так почалась моя волонтерська діяльність. |
«Я був вражений, наскільки ми сильні і незламні. Як вміємо об’єднуватися та боротися разом, коли ворог нападає. Раніше не бачив і не розумів, що українці – настільки сильна нація. |
«Я за дипломатичний підхід. Спочатку намагаюся поговорити. Якщо діалог не допомагає, то треба діяти, але не агресивно: створювати соціологічні проєкти, медіапроєкти за участю експертів, залучати людей до вивчення історії, бо насправді з цього все починається. Ті, на кого і це не діє, самі себе зживуть. Ми маємо бути готові до того, що це тривалий процес і кропітка робота. |
«Я не залежний від музики. Якщо хочеться щось послухати, то це переважно класична музика. Від 2015 року не дивлюсь російські серіали. До повномасштабної війни міг переглядати ютуб-проєкти російських коміків, але, звісно, зараз не слідкую за ними». — про зміну уподобань до повномасштабного вторгнення та згодом в інтерв'ю ТСН "Я знову плакав, всередині все виверталося": інтерв'ю зірки серіалу "Одна родина. Весілля" Євгенія Ламаха (27 жовтня 2023 року) |
«Коли я ще тільки навчався, режисерка та фотограф Олеся Моргунець-Ісаєнко робила мені перші фотошоти. Тоді вона мені сказала: «У тебе фактурне обличчя, ти наче з минулого століття». Тому якось так повелося, що мене обирають в проєкти на історичну тематику або воєнну. |
«Для мене кожен фільм має значення, тому що кожен фільм – це мій досвід. А досвід – це ріст. Тому не можу виділити один і сказати, що він для мене краще інших». — про улюблену стрічку в інтерв'ю "Коротко Про" Євгеній Ламах – про зйомки у воєнних фільмах, період безгрошів’я, мову та майбутнє (25 жовтня 2023 року) |
«Ще на початку повномасштабного вторгнення сказав собі, що не буду грати українських військових. Я не маю на це права. Я не на фронті чи зі страху, чи через невміння воювати. Я не взяв зброю до рук, а деякі актори взяли. І це їхні історії. Я триста разів подумаю, перш ніж вийти на майданчик. Якщо, звичайно, буде йти мова, що потрібен саме я, буду розмовляти, щоб зрозуміти, чому саме я, а не Вова Ращук чи Діма Сова. Якщо почую у свою сторону якісь аргументи, які зможуть мене переконати, тільки тоді можу про це подумати. А так не буду хапатися за такі ролі, бо не маю на це ніякого права». — про відмову грати військових у фільмах в інтерв'ю "Коротко Про" Євгеній Ламах – про зйомки у воєнних фільмах, період безгрошів’я, мову та майбутнє (25 жовтня 2023 року) |
«Чесно кажучи, не можу дати на це відповідь. Я не бачу себе збоку. Але чув, що про мене ходять якісь чутки. Я завжди люблю відстоювати свою точку зору. І роблю це настирливо, дехто навіть каже, що агресивно. Але це стається в моментах, коли переходять мої особисті кордони. Найчастіше це стосується професії. Коли бачу, що на знімальному майданчику, на театральній сцені роблять халтуру, то захищаю себе і в першу чергу свою професію. Тому, можливо, хтось і каже, що я поводжуся так, бо вважаю себе крутим актором. Особисто такого не чув, але припускаю, що так можуть говорити. |