Санкт-Петербург
Санкт-Петербу́рг (також неофіційно Петербу́рг і Пі́тер; рос. Санкт-Петербург; 18 серпня 1914 — 26 січня 1924 — Петрогра́д, 26 січня 1924 — 6 вересня 1991 — Ленінгра́д, рос. Ленинград) — місто федерального значення на Російській Федерації, суб'єкт РФ, адміністративний центр Північно-Західного федерального округу та Ленінградської області. Санкт-Петербург — найважливіший після Москви економічний, промисловий, науковий та культурний центр, великий транспортний вузол північного заходу Росії.
Цитати
ред.— Отто фон Бісмарк |
Якщо говорити правду, так життя в Пітері найкраще[1]. |
|||||
Если пойдет на правду, так житье в Питере лучше всего. | |||||
— Микола Гоголь |
Як зрушився, як витягнувся в струнку красунчик-Петербург! Перед ним з усіх боків дзеркала: там Нева, там Фінська затока. Йому є куди подивитися[1]. |
|||||
Как сдвинулся, как вытянулся в струнку щеголь-Петербург! Перед ним со всех сторон зеркала: там Нева, там Финский залив. Ему есть куда поглядеться. | |||||
— Микола Гоголь |
Москва — большой гостиный двор, Петербург — светлый магазин. | |||||
— Микола Гоголь |
Москва жіночого роду, Петербург чоловічого. У Москві всі наречені, в Петербурзі всі женихи[1]. |
|||||
Москва женского рода, Петербург мужского. В Москве все невесты, в Петербурге все женихи. | |||||
— Микола Гоголь |
Москва нужна для России, для Петербурга нужна Россия. | |||||
— Микола Гоголь |
Немає нічого кращого Невського проспекту, принаймні в Петербурзі; для нього він становить все[1]. |
|||||
Нет ничего лучше Невского проспекта, по крайней мере в Петербурге; для него он составляет все. | |||||
— Микола Гоголь |
Ніде при взаємній зустрічі не розкланюються так благородно і невимушено, як на Невському проспекті[1]. |
|||||
Нигде при взаимной встрече не раскланиваются так благородно и непринужденно, как на Невском проспекте. | |||||
— Микола Гоголь |
Петербург — акуратна людина, досконалий німець; на все дивиться з розрахунком і, перед тим як задумає дати вечірку, подивиться в кишеню; Москва — російський дворянин і якщо вже веселиться, то веселиться до упаду і не дбає про те, що вже вистачає більше того, скільки знаходиться в кишені: вона не любить середини[1]. |
|||||
Петербург — аккуратный человек, совершенный немец; на все глядит с расчетом и, прежде нежели задумает дать вечеринку, посмотрит в карман; Москва — русский дворянин и если уж веселится, то веселится до упаду и не заботится о том, что уже хватает больше того, сколько находится в кармане: она не любит средины. | |||||
— Микола Гоголь |
Петербург душен для поэта. Я жажду краев чужих. | |||||
— Олександр Пушкін |
Упадок Москвы есть неминуемое следствие возвышения Петербурга. Две столицы не могут в равной степени процветать в одном и том же государстве, как два сердца не существуют в теле человеческом. | |||||
— Олександр Пушкін |
— Оноре де Бальзак |
Примітки
ред.