Маркіз де Сад

Донасьєн Альфонс Франсуа де Сад (фр. Donatien Alphonse François de Sade; 1740–1814), більш відомий, як Маркіз де Сад (фр. marquis de Sade) — французький письменник, філософ і учасник Французької Революції.

Маркіз де Сад

Стаття у Вікіпедії

Медіафайли у Вікісховищі

Цитати

...будь-які дивацтва й примхи не вважаються непристойними чи неприйнятними, адже вони підказані самою природою, а отже, схвалені нею. Чи можна бути такими варварами, щоб наважитися приректи на смерть нещасного, єдиний злочин якого в тому, що він не має тих самих нахилів, які маєте ви?

Дайте мені частину свого тіла, якою я захочу насолодитися, натомість візьміть будь-яку мою, яка може принести вам задоволення.

Єдиний спосіб змусити жінок любити себе — це мучити їх: більш надійного я не знаю.

Жодну фантазію не слід вважати дивною. ... Усі вони навіяні природою. Їй було завгодно, створюючи людей, урізноманітнити як їхні обличчя, так і смаки, а отже несхожість наших забаганок має дивувати нас не більше, ніж відмінність рис обличчя.

Закон, що зазіхає на людське життя — варварський, несправедливий, неприйнятний. Він безсторонній як такий і не припускає свавілля пристрастей, що виправдовували для людини жорстоке вбивство; людина дістає від природи стимули, що виправдовують лиходійства, але закон, навпаки, протилежний природі й не дістає від неї спонук; він не уповноважений дозволяти собі різноманітні відхилення, не маючи тих самих мотивів, він позбавлений також і прав. Другий арґумент за скасування смертної кари — вона постійно примножує злочини, адже щодня культивує людиновбивство біля підніжок ешафоту. Отже, таку кару треба скасувати, тому що немає гіршого розрахунку, ніж убивати людину за вбивство іншої людини. Вочевидь, після такої процедури замість одного вбитого ми маємо двох — така арифметика прийнятна лише для катів та ідіотів.

Ніщо так не надихає, як перший безкарний злочин.

Плач — засіб, до якого вдаються занепалі, брехливі або слабкі жінки.

Релігія взагалі принесла людству незліченні лиха. З усіх хвороб, що загрожують людству, я вважаю її найбільш небезпечною.

Руйнування і нищення — один з перших законів природи: будь-що руйнівне не може бути злочинним... Вбивця лише варіює форми. Зникли цілі народи, але від того повітря не стало менш чистим, зірки не затьмарилися, а Всесвіт не зійшов зі своєї осі. — «Філософія в будуарі»

	Найсильніший завжди знаходить справедливим те, що слабкий вважає несправедливим.
	Ця цитата була обрана цитатою дня 2 червня 2016 року.

Слова «порок» і «чеснота» передають суто місцеві уявлення. Жоден учинок, хоч яким дивним він не видавався б, не можна визнати справді злочинним. І не буває вчинків однозначно доброчинних. Усе обумовлено нашими звичаями і кліматом, в якому ми мешкаємо. Те, що вважають злочином у цій місцевості, на відстані в кілька сотень льйо називають чеснотою. Так само чесноти іншої півкулі вважають злочинними у нас. Немає такого бузувірства, що не було б кимось обожнене і немає чесноти, яку би хто-небудь не затаврував.

Тепер, коли ми вже звільнились від багатьох реліґійних пут і забобонів, що раніше тримали нас в лабетах, ми стали ближчими до природи й дослухаємося до її голосу; ми переконуємося: якщо й існує взагалі який-небудь злочин, то це скоріше злочин опиратися схильностям природи, намагатися їх перебороти; адже ми переконалися: сластолюбство й насолода — важливі природні схильності, й замість т ого, щоб пригнічувати їх, слід шукати мирних способів їхнього задоволення.

Я пробачу тобі, що ти мораліст, лишень коли ти краще знатимешся на фізиці.

Я ціную наші відносини, тому що вони засновані на найчистішому егоїзмі, а такий зв'язок триває вічно.

Про Маркіза де Сада

	Посеред всієї цієї гамірної імперської епопеї у відсвіті полум'я видніється уражена громом голова, широкі груди, поперезані блискавицями; людина-фалос з цісарським цинічним профілем та посмішкою моторошного і величного тирана; на цих проклятих сторінках наче здригається вічність, з цих розпечених вуст наче зривається подих бурхливого ідеалу. [...] Заткніть вуха, щоб не чути бряцання багнетів і грім гармат; не дивіться на наплив перемог і поразок, й тоді ви побачите, як з темряви проступає величезний, блискучий, невимовний привид, ви побачите: над цілою епохою, засипаною сузір'ями, встає величезне і зловісне обличчя Маркіза де Сада.
	— Алджернон Чарльз Свінбьорн

Джерела

• Вано Крюґер. Коли я чую слово "культура". — Київ: 2018. — 130 с. — ISBN 978-617-7313-26-6
• Маркиз де Сад — цитаты (рос.)
• Маркиз де Сад