Фізика

природнича наука, яка досліджує загальні властивості матерії та явищ у ній

Фі́зика (від грец. φυσικός природний, φύσις природа) — природнича наука, яка досліджує загальні властивості матерії та явищ у ній, а також виявляє загальні закони, які керують цими явищами.

Фізика
Стаття у Вікіпедії
Медіафайли у Вікісховищі

Цитати

ред.
  •  

Наука буває двох видів — фізика і збирання марок.[1]

  Ернест Резерфорд
  •  

Фізика занадто важка для фізиків![2]

 

Die Physik ist ja für die Physiker viel zu schwer!

  Давид Гільберт, математик
  •  

Пекло мусить бути ізотермальне. Інакше запроторені туди інженери та фізико-хіміки (а їх там повинно бути багато) змогли би сконструювати теплову установку, яка живила би холодильник, щоб охолодити частину свого довкілля до будь-якої вибраної наперед вибраної температури [3]

  — Генрі Бент

Зв'язок фізики і математики

ред.
  •  

Арістотель чудово сказав, що «фізика і математика породжують практику, тобто механіку».

  Ф. Бекон[4]
  •  

Якось так сталося, що математика і логіка, які мали б бути служницями фізики, тепер, пишаючись перед нею своєю точністю, претендують на те, щоб її собі підпорядкувати.

  Ф. Бекон[5]
  •  

Об'єктом чистої фізики є розкриття законів пізнаваного світу.

  Дж. Сільвестр[6]
  •  

Якщо фізика починається спостереженням, то продовжується при допомозі математики… Опанувати математичну логіку — це означає дістати потужне знаряддя для розробки фізики.

  Ф. X. Петрушевський[7]
  •  

За ремісником стоїть хімік, за хіміком — фізик, за фізиком — математик.

  — В. Уайт[8]
  •  

Те, що ми називаємо фізикою, охоплює групу природничих наук, які базують свої поняття на вимірах, причому проблеми й твердження фізики можна математично сформулювати. Отже, ділянкою фізики є та частина суми нашого знання, яку можна викласти в математичних термінах.

  А. Ейнштейн[9]
  •  

Жодна природнича наука, якщо йдеться не про збирання сирового матеріалу, а про справжню творчість, не обійдеться без математики, матері всіх наук. Що ж до фізики… то тепер математика і фізика такою мірою злилися в одне ціле, що іноді важко розмежувати — де кінчається математика і де починається фізика.

  В. А. Стеклов[10]
  •  

Тоді як фізика у своєму розвитку з настанням нинішнього сторіччя схожа на могутній потік, що мчить в одному напрямку, математика більше подібна до дельти Нілу, води якої, пінячись, розливаються в усіх напрямках.

  Г. Вейль[11]
  •  

Різні фізики працюють різноманітними методами, і завдяки цьому наука розвивається успішніше, але математичні методи посідають у сучасній теоретичній фізиці провідне становище, в той час як експеримент зберігає вирішальне значення для доведення правильності теорії.

  П. Дірак[12]
  •  

Математика стала інтелектуальним знаряддям фізика; тільки вона дає змогу науково точно виражати пізнані закони природи і застосовувати їх до складних процесів.

  М. Лауе[13]
  •  

Математика для фізика — це не тільки знаряддя, що допомагає розрахувати те чи інше явище; це також головне джерело ідей та принципів, на основі яких народжуються нові теорії.

  Ф. Дайсон[13]
  •  

Ми тепер не мислимо фізики без математики.

  І. Г. Петровський[14]
  •  

Математика дає сучасним фізикам потужне, евристичне знаряддя, без якого вся новітня фізика з усіма її грандіозними досягненнями була б просто немислима.

  Т. Павлов[15]
  •  

У міру того як фізика з кожним днем примножуватиме свої досягнення і виводитиме нові аксіоми, вона в багатьох питаннях потребуватиме дедалі більшої допомоги з боку математики.

  Ф. Бекон[16]
  •  

Неважко помітити, що найвідповіднішою основою для вироблення в молоді загальнонаукового творчого мислення є математика і фізика, оскільки передусім на уроках саме з цих дисциплін, шляхом розв'язання задач і спостереження за дослідами, можна від найранніших років розвинути самостійність мислення.

  П. Л. Капіца[17]
  •  

І у фізиці, і у математиці головне зовсім не в тому, щоб одержати подальші десяткові знаки, — менш за все основою математики й фізики є сухі точні обчислення. Ці науки мають незвичайний простір для ідей, для фантазії.

  Я. Зельдович[18]
  •  

Уся моя фізика — це лише геометрія.

  Р. Декарт[19]
  •  

«Як відомо, наукова фізика датує своє існування від часу відкриття диференціального числення. Спроби встановити шляхом абстрактних міркувань зв'язки між явищами тільки тоді стали успішні, коли фізика навчилася послідовно простежувати перебіг природних подій. Для цього дві речі необхідні: 1) прості основні поняття, якими треба оперувати, і 2) певний метод, за допомогою якого з простих основних законів побудови, що стосуються певних моментів у часі й точок у просторі, виводити закони для скінченних проміжків і відстаней, які тільки й піддаються спостереженню (тобто можуть порівнюватися з досвідом)». Перше з двох завдань, що їх накреслив тут Ріман, полягає в тому, щоб скласти диференціальне рівняння, основане на фізичних фактах і гіпотезах. Друге — інтегрування цього диференціального рівняння і застосування його до кожного конкретного випадку, тобто це вже справа математики.

  Г. Вебер[20]
  •  

Сучасна фізика вимагає від математики зовсім нових методів, далеко абстрактніших і більш теоретичних. Побудова теорії відносності Ейнштейна виявилася можливою лише з допомогою дуже складних і абстрактних методів багатовимірної диференціальної геометрії і тензорного аналізу; теорія квантів спирається, з одного боку, на теорію імовірностей, з другого — на весь апарат сучасної абстрактної алгебри і теорії функціональних просторів, тобто якраз на ті дисципліни, які є найбільш вишуканими і абстрактними досягненнями нового розвитку математики, що виник на ґрунті теорії множин.

  П. С. Александров[21]
  •  

Фізика сама відчуває потребу у створенні спеціального математичного апарата для розробки фізичних теорій складних явищ.

  О. 3. Жмудський[22]
  •  

Математика повинна стримувати літ нашого розуму; вона — ціпок для сліпця; ніхто не здатний кроку ступити без неї; їй та дослідові завдячуємо все, що є певного у фізиці.

  Вольтер[23]
  •  

Поступ наших знань у фізиці головним чином залежить від застосування у ній математики, і з кожним роком дослідникові стає все важче досягати успіху в дослідженні, якщо він не є водночас і математиком.

  В. Болл[24]
  •  

Доступ до більш глибоких принципових проблем у фізиці вимагає найтонших математичних методів.

  A. Ейнштейн[9]
  •  

Різні фізики працюють різноманітними методами, і завдяки цьому наука розвивається успішніше, але математичні методи посідають у сучасній теоретичній фізиці провідне становище, в той час як експеримент зберігає вирішальне значення для доведення правильності теорії.

  П. Дірак[12]
  •  

Кажуть, ніби Кронекер якось зауважив, що в арифметиці бог створив цілі числа, а людина — все інше; в такому ж дусі ми, ймовірно, можемо додати, що у фізиці бог створив математику, а людина — все інше.

  Дж. Джінс[25]

Примітки

ред.
  1. Большая книга афоризмов, С. 880
  2. Большая книга афоризмов, С. 881
  3. Большая книга афоризмов, С. 882
  4. Математика в афоризмах, 1974, с. 12
  5. Математика в афоризмах, 1974, с. 13
  6. Математика в афоризмах, 1974, с. 22
  7. Математика в афоризмах, 1974, с. 26
  8. Математика в афоризмах, 1974, с. 37
  9. а б Математика в афоризмах, 1974, с. 38
  10. Математика в афоризмах, 1974, с. 39
  11. Математика в афоризмах, 1974, с. 44
  12. а б Математика в афоризмах, 1974, с. 45
  13. а б Математика в афоризмах, 1974, с. 49
  14. Математика в афоризмах, 1974, с. 52
  15. Математика в афоризмах, 1974, с. 56
  16. Математика в афоризмах, 1974, с. 66
  17. Математика в афоризмах, 1974, с. 97
  18. Математика в афоризмах, 1974, с. 153
  19. Математика в афоризмах, 1974, с. 165
  20. Математика в афоризмах, 1974, с. 202
  21. Математика в афоризмах, 1974, с. 217
  22. Математика в афоризмах, 1974, с. 235
  23. Математика в афоризмах, 1974, с. 15
  24. Математика в афоризмах, 1974, с. 35
  25. Математика в афоризмах, 1974, с. 46

Джерела

ред.
  • Душенко К. В. Большая книга афоризмов. Изд. 5-е, исправленное. - Москва: Изд-во ЭКСМО-Пресс, 2001. — 1056 с. ISBN 5-04-003141-6
  • Математика в афоризмах, цитатах і висловлюваннях / Н. О. Вірченко. — Київ: Вища школа, 1974. — 272 с.