Мартін Гарріс

Ма́ртін Га́рріс (англ. Martin Harris; нар. 1969, Единбург) — британський дипломат. Генеральний консул Великої Британії в Києві та заступник Глави Місії Великої Британії. Тимчасово повірений у справах Великої Британії в Україні (2008). Міністр та заступника Глави Місії Великої Британії в РФ (з 2014). З вересня 2023 він посол Британії в Україні.

Мартін Гарріс

Стаття у Вікіпедії

Цитати

Британія не в ЄС, але ми в Європі. Це наш спільний регіон, і ми відповідальні за безпеку в ньому. На жаль, немає сумніву, що загроза безпеці у Європі залишатиметься і після перемоги. І це буде спільною відповідальністю Великої Британії та України – забезпечити мир у Європі. Я думаю, що і Ріші Сунак дуже чітко розуміє, що безпека України – це безпека Великої Британії.

Загалом усі країни повинні мати доступ до Чорного моря, бо це міжнародне море. І Велика Британія наполягає на вільному доступі до моря для всіх, а не лише для нас. [...] Україна повинна мати і матиме значну морську спроможність – і зараз, і в майбутньому, коли ви станете членом НАТО. Тому прем’єр Сунак каже, що Україна має посилити Альянс, коли вступить до нього.

Ми віримо в майбутнє України. І ми віримо у відносини з Великою Британією – і зараз, і в майбутньому. Тому ми повинні розвивати відносини, виходячи з цієї перспективи між нашими країнами.

Наш прем'єр-міністр виходить з ширшої перспективи, і він дав доручення розбудовувати також культурні, економічні, дипломатичні відносини. Ми зараз маємо унікальний фундамент для цього, і ми будемо дуже потужними союзниками. А тепер про те, чому Ріші Сунак каже про 100 років. Цим він хоче сказати, що Україна буде через 100 років! Україна була, Україна є і Україна буде.

Хартія ООН стала дуже великим досягненням після завершення Другої світової війни. Вона засвідчила, що ера імперій закінчилася, і після 1945 року почалася ера вільних незалежних держав. Через це багато незалежних держав цінують Хартію ООН і також вважають, що вона має бути базою для миру в Україні.

Я дуже радий повернутися в Україну. І найважчий момент для мене – те, що я тут без сім'ї і без дітей, їм заборонили сюди їхати з міркувань безпеки. Вони дуже цим розчаровані, адже 20 років тому ми жили в Києві, на Нивках, мої діти там виросли. Це наше місто! Але це та сама ситуація, в якій перебувають багато українських родин. Це – наслідок війни.

Я пишаюся тим, що Британія була першою європейською країною, яка постачала вам летальну зброю – це були протитанкові ракети нового покоління. Ми першими передали вам бойові танки, першими надали далекобійні ракети. А після підписання безпекового договору це вже не тільки наша політика, а наш обов'язок – постачати зброю Україні.

20 років тому у Великій Британії мало хто знав щось про Україну. А зараз про Україну знають усі британці, і багато хто особисто знайомий з українцями. І це створює нові відносини між Україною і Великою Британією. Я сподіваюся, що скоро з’являться умови для повернення українців з-за кордону. Але навіть коли вони повернуться, наші відносини будуть сильнішими.