Вікіцитати

Марія Монтессорі

італійська лікар, педагог, науковиця, філософ та гуманістка

Марі́я Монтессо́рі (іт. Maria Montessori) — італійська філософиня, лікарка, освітянка, перша італійка, що стала докторкою медицини.

Марія Монтессорі
Марії Монтессорі за книгами, 1913 рік, колоризована фотографія
Стаття у Вікіпедії
Медіафайли у Вікісховищі

Про життя

ред.
  •  

Життя проявляється, життя творить, життя дає і в свою чергу тримається у відомих межах і пов’язане відомими законами, яких не переступиш [1]

  •  

Є дві форми життя: життя дорослого і життя дитини, вони дуже різні і протилежні [2]

Про дитинство

ред.
  •  

Дитина – просто безмежне джерело любові. Коли ми торкаємося до малюка, ми торкаємося до любові. І їй складно складно дати визначення… Ми всі її відчуваємо, але не можемо пояснити. [3]

  •  

Дитина є тіло, яке росте, і душа, яка розвивається, – у цих двох формах, фізіологічній і психічній, одне й теж вічне джерело – саме життя. Ми повинні ні придушувати, ні спотворювати таємні сили, закладені у цих двох формах росту; ми повинні дочекатися від них проявів, які ми знаємо, підуть одне за одним... Дорослий відповідає за життя дитини, за розвиток особистості, створюючи умови для вільної діяльності дитини, які б відповідали потребам внутрішнього життя [4]

  •  

Пізнання створює в дитині складну систему ідей, що побудована самою дитиною протягом цілого ряду складних психічних процесів. Пізнання є внутрішнім формуванням дитини й засвідчує про її психічний ріст... Шляхи, якими йде дитина в активному формуванні своєї індивідуальності, співпадають повністю із шляхами, якими йде геній [5]

  •  

Дитяче життя не абстракція, це – життя окремих дітей [6]

  •  

Дитина володіє настільки сильним сприйманням, що оточуючі предмети, речі пробуджують в ній інтерес і ентузіазм, які пронизують все людське життя [7]

  •  

Дитина по суті чужа для цього суспільства людей і може висловити свою позицію словами Євангелія: Моє царство не від цього світу

Про освіту

ред.
  •  

Якщо ми хочемо мати в школі наукову педагогіку, то школа повинна відкривати простір вільним і природним проявам особистості дитини. [8]

  •  

Якщо ми захочемо шляхом виховання підготовити людину до практичного життя і обмежимося тільки психомоторними вправами, то ми упустимо головну мету виховання — привести людину в пряме спілкування із зовнішнім світом [9]

  •  

Основним початком наукової педагогіки повинна бути свобода учня – така свобода, яка б полегшила розвиток індивідуальних, безпосередніх проявів природи дитини [10]

  •  

В навчанні вбачають засіб, який здатен підняти людство, навчання розуміють тільки як розвиток розуму, в той час, як воно повинно стати джерелом оновлення і творення [11]

  •  

Дитина має великі можливості. І якщо ми дійсно прагнемо до перебудови суспільства, метою навчання повинно стати розвиток людських здібностей [12]

  •  

У кожного є своя спеціальна схильність, своє особливе призначення, можливо скромне, але без сумнівів корисне. Система нагород може відвернути особистість від її призначення. Може заставити її вибрати невірний шлях, і вся робота людини зіб’ється в сторону, зведеться до нуля... Що ж стосується покарання, то душа нормальної людини удосконалюється шляхом вільного розвитку, покарання ж, як його зазвичай розуміють, завжди є форма пригнічення, репресії. Воно матиме результати в приміненні лише до тих нікчемних натур, які виростають у злі; але таких небагато, і соціальний прогрес не ними визначається [13]

  •  

Сама людина повинна стати центром освіти, і ми не повинні ніколи забувати, що людина починає свій інтелектуальний ріст не в університеті, а від самого народження, і його слід стимулювати протягом перших трьох років життя з величезною інтенсивністю. Цьому періоду (більш ніж будь-якому іншому) вкрай потрібно приділяти найактивнішу увагу. Якщо ми будемо додержуватись цих правил, дитина, замість того, щоб обтяжувати нас, виявить себе як найвидатніше і найутішливіше диво природи! Ми опинимося обличчям до обличчя з істотою, яку більше не треба навчати як безпомічну, як порожнечу, що очікує наповнення нашою мудрістю; з істотою, чия гідність росте з кожним днем; істотою, що керується внутрішнім учителем, який слідує точному розкладу в роботі побудови великого дива Світу - Людини. Ми, вчителі, можемо тільки допомагати цій роботі. Ми стаємо свідками розвитку людської душі, появи Нової Людини, яка не буде більше жертвою подій, а завдяки ясності бачення зможе спрямувати і створити майбутнє людства.[14]

  •  

Дуже важливо, щоб шкільні меблі та оснащення були красиві й естетично оформлені. Красота тут не в прикрасах і розкоші, а в гармонії ліній й кольорів, у простоті... Краса підсилює концентрацію думки і освіжає у хвилини духовної стомленості... Людина повинна жити в художній обстановці, і якщо школа хоче стати "лабораторією для спостереження людського життя", в її стінах необхідно зібрати все красиве... [15]

Про розвиток

ред.
  •  

Робота є внутрішня схильність людської природи, і наявний тільки людському роду інстинкт... Діти працюють самостійно і за допомогою цього навчаються активної дисципліни та набувають незалежності в повсякденному житті. Так само, щоденно вирішуючи життєві завдання, вони забезпечують власний інтелектуальний розвиток[16]

  •  

Запорукою розвитку дитини є докладання власних зусиль до усього, особиста участь в усьому[17]

  •  

Виховання відчуттів може бути фундаментом, на якому дитина зможе побудувати ясний і сильний дух.[18]

  •  

Основним початком наукової педагогіки повинна бути свобода учня – така свобода, яка б полегшила розвиток індивідуальних, безпосередніх проявів природи дитини[19]

  •  

Через покращання індивіда виховання повинно допомогти покращити суспільство[20]

Про її діяльність

ред.
  •  

Турбуючись лише про розвиток тих сторін людини, які вигідніше й легше використовувати з метою експлуатації, М. Монтессорі вже у самий розквіт своєї теоретичної і практичної діяльності стала виразником інтересів великої буржуазії. У даний час її школи є оплотом фашизму[21] — На початку 1930 років педагогічні ідеї Марії Монтессорі були затавровані радянською пресою як буржуазні, а на початку 1940 років заборонені.

  •  

Концепція Монтессорі настільки всеосяжна, що її неможливо обмежити рамками академічної або будьякої іншої школи[22] — Онук і послідовник ідей Марії Монтессорі у зверненні до Ірландського Монтессорі-товариства з нагоди 75-річного ювілею АМІ

  — Маріо Монтессорі

Про неї

ред.
  •  

Хто бачив Марію Монтессорі один раз, той ніколи її не забуде, і хто чув її проникливі слова, вимовлені прекрасним гармонійним голосом, про виховання маленьких дітей, в душі того слова ці будуть звучати як заповіт істинно талановитої людини[23]

  — Юлія Фаусек

Виноски

ред.
  1. ↑ . Монтессори М. Помоги мне это сделать самому /Сост., вступ. статья М.В. Богуславский, Г.Б. Корнетов. – М.:Издат. Дом "Карапуз", 2001. – 272 с.
  2. ↑ . Montessori M. Kinder sind anders. – Munchen, 1994. – S. 200–230.
  3. ↑ . Монтессори М. Разум ребенка (главы из книги). – М.: Крааль, 1997, – 176 с
  4. ↑ . Бондар В.І., Ільченко А.М. Психолого-педагогічні основи розвитку дітей в системі М. Монтессорі: Навчальний посібник. -Полтава: РВВ ПДАА, 2009. – 252 с.
  5. ↑ Montessori M. Spontaneous Activity in Education . – New York: Schocken Books, 1965. – Vol. 2. – 200 p.
  6. ↑ Монтессори М. Помоги мне это сделать самому /Сост., вступ. статья М.В. Богуславский, Г.Б. Корнетов. – М.:Издат. Дом "Карапуз", 2001. – 272 с.
  7. ↑ Montessori M. Das kreative Kind. – Freiburg; Basel; Wien, 1992. – 200 р.
  8. ↑ . Монтессори Мария. Дом ребенка. Метод научной педагогики: Пер. с итал. С.Г. Займовского. – СПб: Гомель, 1993. – 336 с, с.34
  9. ↑ . Монтессори Мария. Дом ребенка. Метод научной педагогики: Пер. с итал. С.Г. Займовского. – СПб: Гомель, 1993. – 336 с, с.204
  10. ↑ . Монтессори Мария. Дом ребенка. Метод научной педагогики: Пер. с итал. С.Г. Займовского. – СПб: Гомель, 1993. – 336 с, с.44
  11. ↑ . Монтессори М. Помоги мне это сделать самому /Сост., вступ. статья М.В. Богуславский, Г.Б. Корнетов. – М.:Издат. Дом "Карапуз", 2001. – 272 с.
  12. ↑ . Монтессори М. Помоги мне это сделать самому /Сост., вступ. статья М.В. Богуславский, Г.Б. Корнетов. – М.:Издат. Дом "Карапуз", 2001. – 272 с.
  13. ↑ .Монтессори Мария. Дом ребенка. Метод научной педагогики: Пер. с итал. С.Г. Займовского. – СПб: Гомель, 1993. – 336 с,с.42
  14. ↑ І.М. Дичківська, Т.І. Іїоніманська. М.Монтессорі: теорія і технологія. - К.: Видавничий Дім «Слово», 2009. - 304 с., іл.
  15. ↑ . Монтессори М. Самовоспитание и самообучение в начальной школе. – К., 1995. – 108 с
  16. ↑ Montessori M. Spontaneous Activity in Education. – New York: Schocken Books, 1965, – Vol. 2. – 200 p.
  17. ↑ . Montessori Maria. The discovery of the Child. – Madras, India: Theosophical Publishing House, 1948. – 320 р.
  18. ↑ Монтессори М. Самовоспитание и самообучение в начальной школе. – К., 1995. – 108 с.
  19. ↑ Монтессори Мария. Дом ребенка. Метод научной педагогики: Пер. с итал. С.Г. Займовского. – СПб: Гомель, 1993. – 336 с.
  20. ↑ Montessori M. Komische Erziehung. – Freiburg; Basel; Wien, 1993.– S. 19–128.
  21. ↑ Литвин Л.Н. "Наша" или "не наша" Мария Монтессори? // Сов. педагогика. – 1991. – №8. – С. 101.
  22. ↑ І.М. Дичківська, Т.І. Іїоніманська. М.Монтессорі: теорія і технологія. - К.: Видавничий Дім «Слово», 2009. - 304 с., іл.
  23. ↑ До 145-річчя від дня народження Марії Монтессорі (1870 – 1952) Педагогічний музей України


 

Поділіться цитатами з вашими друзями:
   


Література

ред.
  1. Монтессори М. Дом ребенка. Метод научной педагогики (пер. с итал. С.Г.Займовского, доп. по англ. и американ). –М.: Задруга, 1913 (Тип.П.Рябушинского). – 339 с.
  2. Монтессори М. Метод научной педагогики, применяемый к детскому воспитанию в Домах ребенка.–М., 1913. – 316 с.
  3. Монтессори М. Метод научной педагогики, применяемый к детскому воспитанию в Домах ребенка (Пер. со 2-го итал. изд. предисловие И.М.Соловьева). – М., 1915
  4. Монтессори М. Руководство к моему методу (с прибавлением статьи Р.Ландеберг «Опыты школ в Англии по методу Монтессори»). – М.:Типолит Т-ва И.Н.Кушнерев, 1916. – 63 с.
  5. Монтессори М. Метод научной педагогики, применяемый к детскому воспитанию в Домах ребенка ( Перев. с итал. И.М.Соловьева). – М.: Задруга, 1920
  6. Монтессорі М. Метод наукової педагогіки та практики його в Домах для дитини / з італ.мови переклав В.Щербаненко. –К.:Держвид, 1921
  7. Монтессори М. Самовоспитание и самообучение в начальной школе. (Пер.Р.Ланденберг с 11-ю рис). –М.: Робпросвещение, 1922
  8. Монтессори М. Арифметика в детском саду ( с рис.и табл. Пер. с итал. Ю.П.Фаусек). – Петроград: Начатки знаний, 1922. – 48 с.
  9. Монтессори М. Самовоспитание и самообучение в начальной школе. – К.:Віпол, 1995. – 107 с.
  10. Монтессори М. Помоги мне сделать это самому / Сост. Вступ. ст.В.М.Богуславский, Г.Б. Корнетов. – М.: Карапуз, 2000. – 272 с.
  11. Монтессори М. Самовоспитание и самообучение в начальной школе: наблюдения, выводы, советы родителям / Сост. К.Е Сумнительный. – М.:Карапуз, 2009. – 285 (серия «Педагогика детства»)
  12. Монтессори М. Дети другие (пер.Н.Нефедова). – М.: Карапуз, 2012. – 334 с. (Серия «Педагогика детства»)
  13. І.М. Дичківська, Т.І. Іїоніманська. М.Монтессорі: теорія і технологія. - К.: Видавничий Дім «Слово», 2009. - 304 с., іл.
  14. Міленіна Г. Відродження педагогічних ідей вільного виховання С. Русової і М. Монтессорі в сучасній педагогічній практиці.Науковий вісник Миколаївського державного університету імені В. О. Сухомлинського. Сер. : Педагогічні науки. 2014. Вип. 1.45. С. 90-95.
  15. Міленіна Г.С. Педагогічні ідеї С.Русової та М.Монтессорі: порівняльний аналіз. Науковий вісник МДУ ім. В.О.Сухомлинського. Режим доступу: medu.ua/spaw2/uploads/files/16_5.pdf

Зовнішні посилання

ред.
Отримано з https://uk.wikiquote.org/w/index.php?title=Марія_Монтессорі&oldid=140796