Мелетій Смотрицький

Мелетій Смотрицький (світське ім'я: Максим Герасимович; 1577—1633) — письменник, церковний і освітній діяч Речі Посполитої, український мовознавець, праці якого вплинули на розвиток східнослов'янських мов. Автор книги «Граматика слов'янськая» (Ґраматіка словенская, 1619), що систематизувала церковнослов'янську мову, і де було вперше введено букву ґ.

Мелетій Смотрицький
Meletij Smotrickij.jpeg
Wikipedia-logo.svg Стаття у Вікіпедії
Commons-logo.svg Медіафайли у Вікісховищі
Видання «Граматики слов'янської» 1721 року

ЦитатиРедагувати

Із книги «Тренос»[1] 1610 р.Редагувати

  •  

Чого має очікувати для себе той, котрий вигострив язика свого, як бритву, отруту гадючу на цнотливих виливаючи[2]?

  •  

Сумління чисте, невинність їхня, з правдою злучена, доброї їм надії надає[2].

  •  

Хіба коли правда оголошувала себе фальшем і брехнею? Швидше, справді, вогонь із водою і темрява із світлом, аніж ті дві протилежні речі поєднатися можуть[2].

  •  

Перед тим гарна і багата, тепер — зогиджена й убога[2].

  •  

Діток родила і виховала — а вони мене виреклися і стали самі упадком[2].

  •  

Таких я в теперішніх часах потребую синів, котрі б, не оглядаючись нітрохи на особи, ганьбили б Бога огудників і, звернувши поважне лице своє до рідної братії, сміливо карали їх за непорядне життя[2].

  •  

Не подобає нам бути тільки іменем пастирями, а в речі самій — хижаками, провадячи самим лихе життя і дозволяючи непорядно жити тим, що нам доручені[3].

  •  

А що чините таємно, не кажіть: «Хто ж нас бачить?» — бо Отець наш небесний все бачить і все, що хоче, зробить[3].

  •  

Краще заправду було б їм не родитись, ніж, народившись, вічну погибіль у спадщину дістати[3].

  •  

О нещасливе стадо! Чи може бути пастирем і вчителем той, котрий сам ніколи не вчився[3]?

  •  

Горе і вам, що продаєте, і вам, що купуєте дар Святого Духа! Срібло ваше буде вам на згубу[3].

  •  

Проклят усякий, хто відкриває на ганьбу наготу матері своєї[3]!

  •  

Вгамуйте сердечні зітхання конаючої матері вашої, утріть заплакані очі родительки своєї, аби ненароком криваві її сльози на вас не впали. Глядіть, щоб плач матері вашої не погубив вас[3].

  •  

Синівською безбожністю є до батьків непоштивість. А материнське прокляття синам є погибеллю. Розсудливий син враз, мудре слово почувши, похваляє його і сприймає[3].

  •  

Якщо ви од вітця вашого і од матері вашої відступились, то і від вас усі відступляться і на вічне забуття в непам’ять вас увергнуть[3].

  •  

Не прикладай гріха до гріха, але добром добро спомагайте[3].

  •  

Візьмуся за науку охочіш, ніж за срібло. Шануй мудрість, а не золото[3].

  •  

Очисти серце, щоб прийняти мудрість, котра у підступну душу не входить[4].

  •  

Одкрийте сердечні очі ваші і пізнайте самих себе, пізнайте родителя й родительку ваших, усвідомте, в чиїм і якім домі ви народилися[4].

  •  

О ганьбо! За всі інші зганьблення гірша! Славу, без якої життя людське не життя, в неславу обернену бачити і мовчати[4]?

Інші цитатиРедагувати

  • Для землі не бажайте позбутися неба.
  • Неплідному дереву в огні мук згоряти.
  • Хто жив довго та пусто, не давши нічого,
Для добра прожив мало, лиш був дуже много.
  • Синівською безбожністю є до батьків непоштивість.
  • Шануй мудрість, а не золото.
  • Хто розумний із ветхих руїн не тікає?
  • Утіха й веселість печаль завжди родять.

ПриміткиРедагувати

  1. плач на смерть
  2. а б в г д е Мудрість, 2019, с. 149
  3. а б в г д е ж и к л м Мудрість, 2019, с. 150
  4. а б в Мудрість, 2019, с. 151

ДжерелаРедагувати