Мельник Андрій Атанасович

український військовий і політичний діяч

Андрі́й Атанасович Ме́льник (1890–1964) — український військовий і політичний діяч, один з найближчих соратників Євгена Коновальця. Один з організаторів УВО. З 1938 року — голова Проводу ОУН.

Мельник Андрій Атанасович
Стаття у Вікіпедії
Медіафайли у Вікісховищі

Цитати

ред.
  •  

Ми знаємо, що вільній західний світ повільно починає належно оцінювати визвольну боротьбу нашого народу, все частіше лунають голоси признання нашому народові. Маємо надію, що прийде той час, коли за цими признаннями, за цією оцінкою прийде й реальна, передусім політична поміч нашому народові, а до того часу мусимо продовжувати боротьбу власними силами, мусимо подавати поміч нашому народові.[1]

  — Із експозе Мельника на Пресовій конференції в Торонто, травень 1957
  •  

Будіть віру в прийдешнє, в Українську Самостійну Державу, в якій не буде місця ні для визиску людини людиною, ні для національного гноблення, ні для затиску вільної думки, в якій український нарід буде свобідним господарем на своїй землі і по своїй волі.[2]

«Не можу дати згоди і видати наказ до повстання Організації Українських Націоналістів на тилах польської армії тому, що не бачу, в ім’я чого це мало б статися. Найперше німецький уряд мусить офіційно зайняти чітке становище щодо України, а тоді, в залежності від того становища, ми зможемо розглядати німецькі пропозиції включення ОУН у війну Німеччини з Польщею і повстання на тилах польської армії». Так зреагував Голова Проводу Українських Націоналістів полковник Андрій Мельник на пропозиції німецьких чинників напередодні наступу Німеччини на Польщу в 1939 році. http://www.archiveoun.info/andrii-melnyk-1890-1964-spohady-dokumenty-lystuvannia/

Про Мельника

ред.
  •  

Головна прикмета полковника Андрія Мельника, це його логіка, непохитна консеквенція його думки аж до останніх висновків. До того долучується глибоке відчуття реальности, якої не може бракувати в характері великого державного діяча.[1]

  Зиновій Книш, діяч ОУН, журналіст, історик
  •  

Як військовик, який вважав першим і єдиним завданням збройної сили народу служити своїй країні та її урядові, захищаючи суверенні інтереси народу, полк. Андрій Мельник буквально ніколи не підтримував половинчастих концепцій будівництва Української держави. Його девізом був ідеал: українська суверенна і соборна держава. В рамки цього ідеалу не вміщувалася ні концепція окремої суверенної «західньо-української держави», ні окремої псевдо-суверенної обкраяної «України» в системі Варшавського договору.

Саме тому полк. А. Мельник вважав доцільним продовжувати українську визвольну боротьбу революційними методами і став співзасновником УВО-ОУН, хоч і як це складне діло для військовика регулярної армії. Може, саме тому він користувався безперечно великим авторитетом не лише серед членства ОУН, а й також серед загалу української громадськости — крайової та еміґраційної.[1]

  Роман Рахманний, журналіст-публіцист, літературознавець, історик

Примітки

ред.
  1. а б в Полковник Андрій Мельник, Київська міська організація ОУН, 19.10.2009
  2. Андрій Мельник — життя у боротьбі. До 110 річниці з дня народження («Поступ», №203 (647), 12-13 грудня 2000)

Джерела

ред.