Менандр
Менандр (грец. Μένανδρος; 342 — 293/291 до н. е.) — давньогрецький комедіограф, афінський поет-драматург, найвидатніший представник нової аттичної комедії.
Менандр | |
Стаття у Вікіпедії | |
Медіафайли у Вікісховищі |
# А Б В Г Д Е Є Ж З И І Ї Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я |
Цитати
ред.Б
ред.- Багатим усі люди — друзі.
- Багато хто в добрі друзі, а не в біді.
- Багатого всі вважають мудрим, убогому ж ніхто недруг.
- Батьком є той, що вигодує, а не той, що народить.
- Благодать прийнявши — пам'ятай, а сотворивши-забудь.
- Благородство потрібне, щоб друзям служити[1].
В
ред.- Велике зло для людини — ненаситність.
- Всі хочем багатіти, та не можем.
З
ред.- Здоров'я і розум — два добра в житті.
- Зла жінка — назавжди печаль.
- Золото випробовується вогнем, а дружба — часом.
К
ред.- Краще по сухому бідному ходити, ніж на воді багатіти.
- Краще збирати розум, ніж багатство лукаве.
- Краще крапля розуму, ніж багатства вдосталь.
- Краще мовчати, ніж говорити дурниці.
Л
ред.- Людину лукаву обходь, і дружби її не приймай.
М
ред.- Меч ранить тіло, а зле слово — ум.
Н
ред.- Недостойний той, хто, ставши багатим, забуде друга.
- Немає більшого багатства, ніж друг.
- Немає у світі нічого відважнішого від глупоти.
- Не радій, коли бачиш інших у біді.
П
ред.- Повчати уміє багато хто, а розуміти не всі.
С
ред.- Солодко благодать прийняти вчасно.
- Стримуй язик, щоб не говорити багато.
У
ред.- Улюбленці богів помирають юними.
- Уміє слово мудре печаль лікувати.
Ч
ред.- Час — лікар неминучих лих.
Я
ред.Джерела
ред.- Уклад. Л. В. Лапшина. Мудрість тисячоліть. Притчі та афоризми. — Харків: Віват, 2019. — 320 с. — ISBN 978-617-7151-54-7
- Афоризми для душі і серця., Т., «Богдан», 2007
- Адрианова-Перетц В. П. Человек в учительной литературе Древней Руси // Труды Отдела древнерусской литературы. — Л., 1972. — Т. 27. — С. 10-13, 15-17, 19, 27, 31-32, 34
- ↑ Мудрість тисячоліть, 2019, с. 36
- ↑ Мудрість тисячоліть, 2019, с. 86