Лілія Млинарич — засновник і президент «Koktebel Jazz Festival», український продюсер (кінокомпанія «MF Films», фільми «Las Meninas», 2008, «Delirium», 2012).
У Затоки своя специфіка. Місцеві санаторії існують за рахунок профспілкових путівок. Люди там відпочивають за 10% вартості. Вони не вимагають сервісу. Це абсолютно бюджетний курорт.
І коли торік приїхала наша публіка, мені не раз говорили місцеві: «Ми таких людей не бачили» або «До нас з Дніпропетровська ніхто ніколи не приїжджав».
У них кінець сезону починається в 20-х числах серпня. Місцеві санаторії торік уже стали розпускати свій персонал. Вони мені не повірили, що приїде багато людей. Махали на мене рукою: «Ну, хто там на твій фестиваль приїде». А в підсумку 2 тисячі відвідувачів за абонементами і близько 5 тисяч слухали за парканом.
У Затоки своя специфика. Местные санатории существуют за счет профсоюзных путевок. Люди там отдыхают за 10% стоимости. Они не требуют сервиса. Это абсолютно бюджетный курорт.
И когда в прошлом году приехала наша публика, мне не раз говорили местные: «Мы таких людей не видели» или «К нам из Днепропетровска никто никогда не приезжал».
У них конец сезона начинается в 20-х числах августа. Местные предпринимали в прошлом году уже стали распускать свой персонал. Они мне не поверили, что приедет много людей. Махали на меня рукой: «Ну, кто там на твой фестиваль приедет». А в итоге 2 тысячи посетителей по абонементам и около 5 тысяч слушали за забором[1].
У Європі розвитком фестивалів займається місцева влада. Кожен євро, вкладений в подієвий туризм, дає 4 євро доходу. Фестивалі створюють цікавий контент, атмосферу, — на всьому цьому заробляють місцеві підприємці. Але у нас чомусь вважають, що на фестивалі заробляють тільки організатори. А коли вони заробляють, значить, всім винні.
В Европе развитием фестивалей занимаются местные власти. Каждый евро, вложенный в событийный туризм, дает 4 евро дохода.
Фестивали создают интересный контент, атмосферу, — на всем этом зарабатывают местные предприниматели. Но у нас почему-то считают, что на фестивале зарабатывают только организаторы. А коль они зарабатывают, значит, всем должны[1].
Коли ми місцевій владі в Затоці розповідаємо про ті партнерські відносини, які у нас були з владою Коктебеля, вони нам не вірять. Вони поки що не розуміють, що маленький готель в курортному місті, де проходить якась знакова подія, в перспективі 5-10 років буде коштувати дорожче, особливо якщо ще підняти рівень обслуговування.
Когда мы местным властям в Затоке рассказываем про те партнерские отношения, которые у нас были с властями Коктебеля, они нам не верят. Они пока еще не понимают, что маленькая гостиница в курортном городе, где проходит какое-то знаковое событие, в перспективе 5-10 лет будет стоить дороже, особенно если еще поднять уровень обслуживания[1].
Ємність Затоки — 150 тисяч чоловік. Прийняти 5 тисяч людей — це для місцевих посильне завдання. Проблема в тому, що вони живуть не в сьогоденні, а в минулому. Ключовий посил: «Нам би сезон простояти, зиму протриматися».
І коли ми торік виїжджали з Затоки, їм знову було незрозуміло, навіщо цей фестиваль з головним болем.
Для них фестиваль — це тренінг особистісного зростання. Вихід з їх зони комфорту, коли з'являються інші люди з іншими запитами.
Ёмкость Затоки — 150 тысяч человек. Принять 5 тысяч человек — это для местных посильная задача. Проблема в том, что они живут не в настоящем, а в прошлом. Ключевой посыл: «Нам бы сезон простоять, зиму продержаться».
И когда мы в прошлом году уезжали из Затоки, им опять было непонятно, зачем этот фестиваль с головной болью.
Для них фестиваль — это тренинг личностного роста. Выход из их зоны комфорта, когда появляются другие люди с другими запросами[1].
Я люблю вираз Олексія Когана про те, що фестивалі схожі на піцу, є піца з різними смаками. Фестивалі на відміну від концертів дають можливість побачити в одному місці зовсім різне і вибрати собі до смаку. «Джаз Коктебель» — це простір творчого співтовариства, яке виробляє якийсь новий зміст, ідею, яка може себе реалізовувати в різних місцях по-різному.
Я люблю выражение Алексея Когана о том, что фестивали похожи на пиццу, есть пицца с разными вкусами. Фестивали в отличие от концертов дают возможность увидеть в одном месте совершенно разное и выбрать себе по вкусу.
«Джаз Коктебель» — это пространство творческого сообщества, которое вырабатывает некий новый смысл, идею, которая может себя реализовывать в разных местах по-разному[1].
Для нас фестиваль — це ще й привід розповісти про Україну світові. Музика — найприродніший міст між країнами. Ти можеш не знати мови, але музику, зрозумієш. Наші молоді музичні проекти також хороші, як і європейські. До нас часто приїжджають музиканти з різних країн світу і вони дивуються, що є фестиваль такого рівня. Музиканти групи «Get The Blessing» були в захваті, сказали, що ми нічим не гірші. Фестиваль — це телескоп, звідки видно всесвіт. Фестиваль — це та збільшувальна лінза, яка дозволяє розглянути, як виглядає глобальний світ через музику, людей, глобальні смисли. Який ефект? У людей раптом з'являється інша картинка, картинка майбутнього.
Для нас фестиваль — это еще и повод рассказать об Украине миру.
Музыка — самый естественный мост между странами. Ты можешь не знать языка, но музыку, поймешь. Наши молодые музыкальные проекты также хороши, как и европейские. К нам часто приезжают музыканты из разных стран мира и они удивляются, что есть фестиваль такого уровня. Музыканты группы «Get The Blessing» были в восторге, сказали, что мы ничем не хуже.
Фестиваль — это телескоп, откуда видно вселенную. Фестиваль — это та увеличительная линза, которая позволяет рассмотреть, как выглядит глобальный мир через музыку, людей, глобальные смыслы. Какой эффект? У людей вдруг появляется другая картинка, картинка будущего[1].
Відразу і скрізь провести якісні фестивалі, у нас в суспільстві поки немає ресурсів. І, звичайно, немає гарантій, що за допомогою фестивалю комусь можна приживити новий спосіб мислення. Все залежить від людського фактора. Як менеджер скажу: якість людського фактора ключова — те, як люди розуміють себе і власні горизонти. Від цього багато залежить.
Сразу и везде провести качественные фестивали, у нас в обществе пока нет ресурсов. И, конечно, нет гарантий, что при помощи фестиваля кому-то можно приживить новый образ мышления. Все зависит от человеческого фактора. Как менеджер скажу: качество человеческого фактора ключевое — то, как люди понимают себя и собственные горизонты. От этого многое зависит[1].
Залишити за міністерством охоронну функцію збереження культурної спадщини, написання законів, які б дозволили музеям не існувати і виживати, а заробляти і розвиватися. Адже ми користуємося законом по переміщенню музейних цінностей ще 1963 року.
За цим законом ми взагалі нічого не можемо вивозити. Як заробляють музеї? Вони свої експозиції возять на виставки. У нас такі питання вирішуються роками. Який музей світу захоче зв'язуватися? Наше законодавство не передбачає механізму страхування.
Необхідно вибудувати менеджмент музейної справи та охорони пам'яток — те, що дійсно потребує регулювання і охорони. — Про реформування Міністерства культури України.
Оставить за министерством охранную функцию сохранения культурного наследия, написание законов, которые бы позволили музеям не существовать и выживать, а зарабатывать и развиваться. Ведь мы пользуемся законом по перемещению музейных ценностей еще 1963 года.
По этому закону мы вообще ничего не можем вывозить. Как зарабатывают музеи? Они свои экспозиции возят на выставки. У нас такие вопросы решаются годами. Какой музей мира захочет связываться? Наше законодательство не предусматривает механизма страхования.
Необходимо выстроить менеджмент музейного дела и охраны памятников — то, что действительно нуждается в регулировании и охране[1].
Для розвитку таких галузей як кіно, театр повинні створюватися національні агентства, які повинні існувати як якісь продюсерські центри з функцією врегулювання законодавчих і нормативних питань.
Для развития таких отраслей как кино, театр должны создаваться национальные агентства, которые должны существовать как некие продюсерские центры с функцией урегулирования законодательных и нормативных вопросов[1].
