Мовна стійкість
Мовна стійкість — намір та поведінка особистості чи групи людей, спрямовані на послідовне, непохитне користування в щоденному спілкуванні певною мовою чи мовними засобами, незалежно від мови співрозмовника.
Цитати
ред.Майбутнє України вирішать наслідки протистояння двох активних угруповань – проукраїнського і проросійського. Боротьба точиться за вплив на масу, поведінку якої значною мірою характеризує апатія, спричинена втратою мовної стійкости у попередній колоніяльний період. За такого розподілу сил нашій спільноті отримати перемогу буде нелегко. Але, згідно з афористичним висловом Ліни Костенко, «держава держить». Можливо, українській інтелектуальній еліті додасть сил усвідомлення того, що доля держави залежить від її здатности до солідарности, стійкости й організованого опору у боротьбі з новітнім мовно-культурним імперіялізмом[1]. — «Мовна поведінка особистости у ситуації білінгвізму. Поняття мовної стійкости» |
|||||
| — Лариса Масенко |
Мовна стабільність і мовна стійкість народу – різні речі. Втративши свою мовну стабільність, народ завдяки мовній стійкості може поступово повернути й свою мовну стабільність, навіть зміцнити її. Втративши мовну стабільність і не маючи або не виробивши мовної стійкості, народ може втратити навіть найстабільнішу і найпливовішу, найпоширенішу в світі мову[2][1]. — Людина і політика, № 2 (8), 2000 |
|||||
| — Орест Ткаченко |
Поняття мовної стійкости і мовної стабільности не належать до термінологічних, але в українській соціолінгвістиці можуть у перспективі набути поширення, оскільки позначають надзвичайно актуальні для аналізу нашої мовної ситуації явища[1]. — «Мовна поведінка особистости у ситуації білінгвізму. Поняття мовної стійкости» |
|||||
| — Лариса Масенко |
Серед слов’янських народів міцну опірність асиміляції імперській політиці виявляли поляки в період втрати державної незалежности. В середовищі польської еліти в цей час поширеним було ставлення до російської мови як до мови завойовника, вживання якої навіть у спілкуванні з її носіями вважалось проявом колаборанства[1]. — «Мовна поведінка особистости у ситуації білінгвізму. Поняття мовної стійкости» |
|||||
| — Лариса Масенко |
Примітки
ред.
