Молоко і мед (англ. Milk and honey) — перша збірка білих віршів канадської поетеси й художниці індійского походження Рупі Каур, яка стала New York Times бестселером 2014 року. У книзі йдеться про виживання, досвід насильства, жорстокого поводження, любові, втрати і жіночності.[1]

Цитати

ред.
  • Самотність — це знак, що ти відчайдушно потребуєш себе самої.
  • Ти сказав. Якщо це призначено, доля знову зведе нас разом. На мить я задумалася, невже ти настільки наївний? Невже ти справді віриш, що доля вершиться ось так? Неначе вона на небесах і спостерігає за нами. Немов у неї п'ять пальців і їй тільки й справа, що пересувати нас ніби шахові фігури. Немов це не вибір, який ми робимо. Хто навчив тебе цього? скажи мені. Хто переконав тебе в тому, що наше серце та розум нічого не варті? Що наші вчинки не вирішують, де ми будемо? Я хочу закричати на тебе і вигукнути: але натомість сиджу спокійно. Мовчки посміхаюся тремтячими губами. Хіба це не гірко до сліз: усвідомлювати все настільки повно, коли іншому й невтямки?
  • Ти був найкрасивішою річчю, яку я колись мала. І я була переконана, ти залишишся найпрекраснішим переживанням з усіх, що мені доводилося випробувати. Ти знаєш, наскільки це обмежує – думати в такому ранньому віці, що найзахоплюючіша зустріч вже відбулася. Як я проведу залишок життя просто стаючи більш розсудливою. Думати, що я вже спробувала найсвіжіший на світі мед, а все інше буде лише переробленим та синтетичним сурогатом. Що нічого вже додати до того, що відбулося. Що всі наступні роки разом узяті не зможуть стати прекраснішими за тебе.
  • Найбільше я сумувала за тим, як ти любив мене. Але чого я не знала, то це того, наскільки твоя любов була обумовлена ​​моїм власним впливом. Вона була лише відображенням усього, що я давала тобі, і поверталася до мене. Як я не розуміла? Як? Я сиділа тут розчавлена ​​думкою, що ніхто більше не любитиме мене так, як це робив ти. Коли це було лише тим, чого я навчила тебе сама. Способом наповнити мене, який я тобі показала. Якою жорстокою я була до себе. Дякувала тобі за власне тепло лише тому, що ти його відчув. Вважаючи, що ти дав мені силу. Дотепність. Красу. Просто тому, що ти визнавав це. Начебто в мене до тебе всього цього не було. Ніби все це раптом зникло, коли ти пішов. [2]
  • Любов до себе вчить любити інших.

Примітки

ред.