Надія Матвєєва
Надія Матвєєва (ім'я при народженні — Людмила[1]; 15 листопада 1968, м. Керч, УРСР, СРСР) — українська теле- та радіоведуча, журналістка, редакторка.
Надія Матвєєва | |
Стаття у Вікіпедії |
Цитати
ред.«У мене спрацював якийсь величезний захисний механізм під назвою "Все буде добре". Це і моє життєве гасло, і назва програми, яку вела багато років на СТБ. Згадую перші дні... Вибачте, якщо буду плакати... Коли ходила з собакою біля свого будинку і всім подругам повторювала: "Все буде добре, все буде добре" (довго мовчить). І людям, яких зустрічала, казала: "Все буде добре". Зараз, коли вже минуло два роки, я розумію, що це було, можливо, якесь безглуздя з мого боку, але не жалкую, вірю, що комусь хоч на хвилинку тоді стало легше. |
«Мені важко щось порадити, тому що коли я виїжджала з Криму, це було пов’язано з навчанням. З Кременчука, тому що в мене з'явилися професійні можливості у Києві. Це був свідомий вибір у мирний час, а зараз війна. Які слова знайти, щоб підтримати людину, яка втратила будинок, рідних? Я можу тільки сказати, що кожен має право прожити горе так, як може це робити, зі своєю швидкістю. Не треба вимагати від себе: я маю терміново опанувати себе. |
«Я закінчила школу в 1986 році. Планувала вчитися в Києві, навіть приїздила сюди, приходила до університету Шевченка, закохалася в його червоні стіни. Але сталася катастрофа на ЧАЕС. І було ухвалено рішення, що поїду до Москви. Склала перший екзамен на "відмінно", і оскільки закінчила школу з золотою медаллю, мене зразу зарахували. В інституті я вийшла заміж – мій чоловік із Горішніх Плавнів. І ми повернулися в Україну. |
«Так сталося, що з родичами, які там залишилися, ми давно не спілкувалися близько. А коли померла родичка, з якою підтримували зв'язок (а це сталося задовго до великої війни), то все обірвалося остаточно. Маму я перевезла ближче до себе. І щастя, що зробила це вчасно. У Криму в мене залишилися тільки могили дідуся з бабусею і тата. |
«Сподіваюся, що ми всі приїдемо туди, до улюблених місць. Я пам'ятаю вулиці Керчі, де провела дитинство. Наш будинок був так розташований, що з балкона видно море. В дитинстві любила бувати там сама. Навіть моменти пам'ятаю, коли пливу і співаю щось. А співаю я погано – не для людей, для себе (сміється). Але продовжувала виводити голосно – і так мені було добре. Зрозуміло, що таке хочеться повернути. Це емоційний стан, з яким сумую. Знаєте, я навіть уявити не можу, як радітиму, коли повернуся в український Крим». — про місця в Криму, за якими сумує в інтерв’ю OBOZ.UA "У мене не буде пенсії". Надія Матвєєва – про нову професію, сімейну драму та найдорожче, що залишилося в Криму (13 березня 2024 року) |
«Давно не чула такого звертання. Зміна імені сталася, коли приїхала до Києва. Моє публічне ім'я на радіо, де працювала, було Надія. І всім людям, з якими знайомилася, так представлялася, щоб не пояснювати. А зараз для мене це вже настільки природно, що сама себе, внутрішньо, називаю саме так. |
«Cтосовно генетики, не можу сказати, що родичі передали мені спадковість, з якою можу розслабитися. І я завжди віддаю шану в цьому сенсі проєкту "Все буде добре", ведучого якою була. Там щоденно давалися якісь цікаві поради. Я щось пробувала, бачила результат, і поступово це ставало звичкою. Поділюся двома секретами. Перше – не забуваю зранку випивати води, бажано – побільше. І протягом дня не забуваю про воду. Друге – довгі прогулянки. За це я завдячую своїм собакам, з якими хочеш-не-хочеш, а треба гуляти. Але я й сама дуже люблю ходити пішки. Зараз професійні лікарі вже кажуть, що за світовими протоколами ходьба – це ліки. Фізична активність впливає і на здоров'я, і на самопочуття, і на стан психіки». — про секрет гарного вигляду в інтерв’ю OBOZ.UA "У мене не буде пенсії". Надія Матвєєва – про нову професію, сімейну драму та найдорожче, що залишилося в Криму (13 березня 2024 року) |
«Професійно я коуч, маю сертифікат за стандартами ICF. Пройшла навчання в Українському міжнародному коучинговому університеті CoachingUp. А для того, щоб посилити базу, вступила до університету Григорія Сковороди в Переяславі, там дуже потужна психологічна кафедра. Зараз у процесі написання магістерської роботи про емоційний інтелект. Буду дипломованою практичною психологинею. Мрію, що колись ця професія стане основною. |
«Собак люблю з дитинства. Семі з'явилася в мене під час карантину – знала, що буду менше працювати, а значить, залишиться більше часу для тварини. А вже після вторгнення познайомилася у ветеринарній клініці з Люсі. Всю в ранах собаку знайшов військовий і врятував. Я вирішила взяти тварину на перетримку і знайти їй родину. |
Примітки
ред.- ↑ Надія Матвєєва: біографія, кар'єра і особисте життя // Лиза, 26 серпня 2019 р.