Насильство
Наси́льство — це застосування силових методів, або психологічного тиску[1] за допомогою погроз, свідомо спрямованих на слабких або тих, хто не може чинити опір. Тобто, будь-яке застосування сили по відношенню до беззахисних.
Цитати
ред.Для мене насильство – самоневдоволення і безпомічність. До насильства вдаються люди, які не люблять себе, які не можуть погодитися з тим життям, яке мають. Через насилля вони імітують досягнення чогось кращого, того, про що мріють... Жертви насильства – теж невдоволені собою і готові до насильства у відповідь. Але насильство насильством не подолаєш. Його можна притлумити лише ненасильством. Але для цього треба мати внутрішній спокій, і самому не потребувати насильства. У нас же жертви думають лише про помсту. Йдуть додому і прокручують ситуацію. Мовляв, треба було отак сказати, а ще краще – ввалити. І це множить насильство[2]. |
|||||
| — Тарас Прохасько |
Однак радянська модернізація виявилася неконкурентноздатною, щойно масове насильство почало вивітрюватися з Європейського континенту. Насильство не може творити нічого сталого.[3] |
|||||
| — Ярослав Грицак |
Радянізація знищила місцеву еліту та громадські структури, котрі могли стримувати насильство. <…> Радянізованому суспільству легко нав'язати свою владу і волю: це може зробити будь-яка добре зорганізована меншість.[4] |
|||||
| — Ярослав Грицак |
Я не знаю, як це — підставити іншу щоку. Я не вірю в насильство, але я вірю в дію у відповідь[5]. |
|||||
| — Карлос Сантана |
Примітки
ред.- ↑ Українська психологічна термінологія: словник-довідник. За ред. М.-Л. А. Чепи. — К.: ДП «Інформаційно-аналітичне агентство», 2010. ISBN 978-617-571-040-0.
- ↑ Радість контакту, 2015, с. 69
- ↑ Подолати минуле: глобальна історія України, 2021, с. 318
- ↑ Подолати минуле: глобальна історія України, 2021, с. 293
- ↑ Рок-цитати. Карлос Сантана
Джерела
ред.- Ярослав Грицак. Подолати минуле: глобальна історія України. — Київ: Портал, 2021. — 432 с. — ISBN 978-617-7925-09-4
