Огненне коло
«Огненне коло» — повість Івана Багряного, написана у 1953 році.
Цитати
ред.Либонь, саме з такого настрою, з таких джерел зродилося оте достославно національне «якось то воно буде». |
То було змагання між психозом жаху і почуттям обов'язку й відповідальності, між егоїзмом і жертвенністю, між тваринячим і людським… |
Бо не тільки металося тіло, металася й душа. Бідолашна, засмикана, змучена душа. Часом здавалося, що вона або розчахнеться навпіл, або людина мусить збожеволіти, а це значить розчахнутися вже не навпіл, а на сто часток. |
Так іноді буває з людиною, коли трагізм ситуації й нервова перенаснага переходять межі, — людина перестає квапитися; саме тоді, коли треба найбільше квапитися, вона перестає квапитися, її опановує спокій. Спокій байдужости. |
Велика річ — людська віра. Вона може створити психоз жаху і вона ж може створити зворушливу ілюзію небувалого чуда. |
Джерело
ред.- «Огненне коло» на сайті livelib.ru