Іван Багряний
w:Іван Багряний (1906—1963) — український поет, прозаїк, публіцист, політичний діяч.
Іван Павлович Багряний | |
Іван Багряний на ювіленій монеті | |
Стаття у Вікіпедії | |
Медіафайли у Вікісховищі |
Цитати
ред.Ми є. Були. І будем Ми! Й Вітчизна наша з нами — Поема «Меченосці» |
Не іменуй же мене поетом, друже мій! Я хочу бути тільки людиною, яких так мало на світі… |
Не іменуй мене поетом, друже мій, бо поети нині — це категорія злочинців, до якої не належав і не хочу належати. Не іменуй же мене поетом, бо слово поет скорочено стало визначати: хамелеон, проститутка, спекулянт, авантурник, ледар… — У вступі до поеми «Аве Марія». |
Людина — це найвеличніша з усіх істот. Людина — найнещасніша з усіх істот. Людина — найпідліша з усіх істот. Як тяжко з цих трьох рубрик вибирати першу для доведення прикладом. — Наголошує у творі «Сад Гетсиманський» |
|||||
Ця цитата була обрана цитатою дня 2 жовтня 2016 року.
|
Я один із тих сотень тисяч людей-українців, що не хочуть вертатися додому, під большовизм, дивуючи тим цілий світ. Я є українець, робітник з походження, маю 35 років, уроджений на Полтавщині, зараз живу без сталого житла, в вічній нужді, никаючи, як бездомний пес, по Європі, утікаючи перед репатріяційними комісіями з CCСP, що хочуть повернути мене на «родіну».[1] — З памфлету «Чому я не хочу вертатись до СССР?» |
Я не хочу вертатись до своєї Вітчизни саме тому, що я люблю свою Вітчизну. А любов до Вітчизни, до свойого народу, цебто національний патріотизм, в СССР є найтяжчим злочином. Так було цілих 25 років, так є тепер. Злочин цей зветься на більшовицькій мові — на мові червоного московського фашизму — «місцевим націоналізмом».[2] |
Стільки задумів лежить нездійснених, вже виношених, вже розпрацьованих, але не доведених до завершення речей! І чи зможу я їх завершити з угробленим серцем! — з дірявими легенями! І з такою несамовитою втомою, що хочеться просто стати каменем і не рухатися вічність. |
Цитати з творів
ред.- «Тигролови» (1944)
- «Сад Гетсиманський» (1950)
- «Людина біжить над прірвою» (1965)
Примітки
ред.- ↑ Багряний Іван. Чому я не хочу вертатися до СССР? Винни- пег, Канада, 1946. С. 3.
- ↑ Баряний Іван. Чому я не хочу вертатися до СССР?. С. 24.
- ↑ Багряний І. До меж заказаних: Поезії. Книжка друга. — Київ: Видавництво письменників «МАСА», 1929. — С. 5
- ↑ Багряний І. До меж заказаних: Поезії. Книжка друга. — Київ: Видавництво письменників «МАСА», 1929. — С. 6
- ↑ Багряний І. До меж заказаних: Поезії. Книжка друга. — Київ: Видавництво письменників «МАСА», 1929. — С. 7
Джерела
ред.- Багряний І. П. Тигролови: Роман та оповідання. — Київ: ЦК ЛКСМУ «Молодь», 1991. — 264 с.