Щербина Олег

Щербина Олег (16 червня 1971, м. Київ) — український продюсер, актор. Член Української кіноакадемії.

Щербина Олег

Стаття у Вікіпедії

Медіафайли у Вікісховищі

Цитати

«Це довга історія. Бо режи­серові більше сподобався ін­ший хлопець. Потім, коли цей хлопець приїхав репетирувати до Києва, режисер Тимур Ящен­ко засумнівався у ньому, і по­просив ще раз мене виклика­ти. От тоді мене і затвердили на роль матроса Зайця». — про довге проходження проб на фільм "Черкаси" в інтерв'ю "Високого Замку" «Якщо почнеться війна, візьму зброю до рук і піду воювати» (25 лютого 2022 року)

«Я народився у селищі Ново­пільську, поблизу Кривого Рогу. У нас розмовляють суржиком, і я, коли там жив і вчився, також розмовляв суржиком. Пригаду­єте, коли у листопаді 2013 року побили студентів? Так от: ми з моїм Новим українським теа­тром тільки-но повернулися з Москви — возили туди дитячу виставу. Вже наступного дня ми з другом йшли Михайлівською вулицею вниз на Майдан і ро­зуміли, що вже щось почалося. Спочатку було просто приколь­но почепити синьо-жовту стріч­ку. На Майдані у мене також спочатку був пацанський азарт. Далі січень, Грушевського… І остання моя точка неповернен­ня — ніч з 18 на 19 лютого. Ми з другом після ночі на Майда­ні о 6.30 ранку хотіли йти додо­му, але відбувся прорив стели. Побігли на Інститутську, далі по­бачили, як «чорна сотня» «Бер­кута» перезаряджала свої авто­мати. Бабусі, дідусі, пацани — усі бігли нагору. Я був з дерев’яним щитом, мужики кричали мені «Вперед!». Підіймаюсь і бачу, як двоє хлопців несуть мужи­ка з трьома кульовими пора­неннями, задертий одяг, і цівка крові б’є фонтаном. Снайпери валили. На Майдані шум, гам, сльози… І вже ввечері вивози­ли «беркутівців». З цього всі вже зрозуміли, що Янукович збирає валізи. Я там у ці хвилини і зро­зумів, що я — українець». — про походження та участь у Революції Гідності в інтерв'ю "Високого Замку" «Якщо почнеться війна, візьму зброю до рук і піду воювати» (25 лютого 2022 року)

«У восьмому класі батьки від­дали мене на фізико-матема­тичний факультет у ліцеї. У шко­лі я добре вчився, а в ліцеї мені, як кажуть, не пішло. Можливо, через те, що ліцей був у місті, а я щодня добирався зі села і по­тім назад додому — у село. А ще я відчув себе майже дорослим, мені захотілося гуляти. Класна керівничка весною сказала, що у мене погані оцінки, радила, що мене краще перевести на хімі­ко-біологічний факультет, але я захотів повернутися у свою рід­ну Новопільську середню школу. У старших класах у своїй школі проводив усі заходи — концерти, конкурси, а у 10 класі ми поїхали зі шкільною виставою у Дніпро­петровськ. Я зіграв роль Шапо­кляк, і мені навіть дали премію — 500 гривень і диплом «Талант року Криворізького району». Тоді я й зрозумів, що в мені побачили артиста, тож я і маю ним стати». — про те, як став актором в інтерв'ю "Високого Замку" «Якщо почнеться війна, візьму зброю до рук і піду воювати» (25 лютого 2022 року)

«Це сталося після смерті мого сусіда — дяді Саші Палія, який загинув під Волновахою від кулі снайпера. Дядя Саша був дуже добрим чоловіком, часто підвозив мене на машині з дис­котеки, коли я ще жив у селищі. Для мене його смерть на війні стала шоком. Тоді я і зрозумів, що маю захищати свою країну. Наприкінці 2014 року ми з моїм другом поїхали у Запоріжжя оформляти контракт. Хотіли по­трапити до Віктора Камінського з позивним Жак, який керував батальйоном «Донбас», а потім спецпідрозділом «Шторм». Нам пощастило. Спочатку була під­готовка, потім — зона АТО». — про причини участі в АТО в інтерв'ю "Високого Замку" «Якщо почнеться війна, візьму зброю до рук і піду воювати» (25 лютого 2022 року)

«Однозначно — візьму зброю до рук і піду воювати. Я — військовозобов’язаний. І по­при те, що мені відразу прийде повістка, я сам розумію, що маю стати на захист Батьківщини. Без вагань! Адже я — українець.». — про власні дії, якщо почнеться широкомасштабний наступ в інтерв'ю "Високого Замку" «Якщо почнеться війна, візьму зброю до рук і піду воювати» (25 лютого 2022 року)