Опера

О́пера (іт. opera — «дія», «праця», «твір») — музично-драматичний жанр, що ґрунтується на синтезі музики, слова, дії.

Зала оперного театру в Одесі

Цитати

	Опера взагалі повинна бути найдоступнішою зі всіх родів музики.
	Опера вообще должна быть самой доступной из всех родов музыки.
	— Петро Чайковський

	Опера — найповніший, найрізноманітніший і найскладніший вид вокальної музики, точніше, поєднання всіх її видів — від співу соло до величезних хорових мас, від співу без акомпанементу до найскладнішого оркестрового супроводу.
	Опера — самый полный, разнообразный и сложный вид вокальной музыки, вернее, соединение всех ее видов — от пения соло до громадных хоровых масс, от пения без аккомпанемента до самого сложного оркестрового сопровождения.
	— Цезар Кюї, стаття «Несколько слов о современных оперных формах» («Артист», вересень 1889)

	Саме опера володіє тим винятково багатим арсеналом промовистих засобів, які здатні відбити великі картини народного життя.
	Именно опера обладает тем исключительно богатым арсеналом выразительных средств, способных отразить большие картины народной жизни.
	— Дмитро Шостакович

	Опера — найповніша форма музики, як мистецтва.
	Опера — самая полная форма музыки, как искусства.
	— Микола Чернишевський

	Крім цих трьох музичних шкіл [італійської, німецької, французької] є ще одна, невідома і невизнана в Європі, але яка, безсумнівно, для нас існує, — російська. Засновник її — Глінка. […] Російська музика ближче за інших підходить до музики німецької за глибиною почуття і силою пристрасті. Але вона має і свої особливості. Речитатив грає в російській опері вкрай важливу роль. Він абсолютно своєрідний, не схожий будь-який інший речитатив. Він соковитий, мелодійний, виразний. Найсильніші пориви пристрасті, руху серця у нас виражаються речитативом. Він ще більше виграє від вірної і енергійної декламації, яку особливо Даргомижський довів до високого ступеня досконалості. Правда, що декламації чимало сприяє російська мова, одна з найбільш вдячних мов для співу. В операх наших розвинений комічний елемент, не той комізм, який смішить італійця і француза скоромовкою і подібними дурницями, а комізм глибокий, змішаний з гумором, комізм, почерпнутий прямо з середовища народного, комізм, який викликає роздуми. Хор у наших операх грає роль важливішу, ніж у всіх інших. Це вже не натовп без волі, що збирається для того, щоб співати; це зібрання людей, що діють свідомо і самостійно; звідси в музиці новий елемент глибини й ширини розмаху.
	Кроме этих трех музыкальных школ, есть еще одна, неизвестная и непризнанная в Европе, но, несомненно, для нас существующая,— русская. Основатель ее — Глинка. […] Русская музыка ближе других подходит к музыке немецкой по глубине чувства и силе страсти. Но она имеет и свои особенности. Речитатив играет в русской опере крайне важную роль. Он совершенно своеобразен, не похож ни на какой другой речитатив. Он сочен, мелодичен, выразителен. Сильнейшие порывы страсти, движения сердца у нас выражаются речитативом. Он еще выигрывает от верной и энергической декламации, доведенной особенно Даргомыжским до высокой степени совершенства. Правда, что декламации немало способствует русский язык, один из самых благодарных языков для пения. В операх наших развит комический элемент, не тот комизм, который смешит итальянца и француза скороговоркой и подобным вздором, а комизм глубокий, смешанный с юмором, комизм, почерпнутый прямо из среды народной, комизм, вызывающий раздумье. Хор в наших операх играет роль более важную, чем во всех других. Это уже не толпа без воли, собирающаяся для того, чтобы петь это собрание людей, действующих сознательно и самостоятельно; отсюда в музыке новый элемент глубины и ширины размаха.
	— Цезар Кюї, стаття «Оперный сезон в Петербурге» («СПб. ведомости», 3.09.1864)

	Як земля міцно стоїть на трьох китах, так і російський оперний репертуар опирається на три опери: «Іван Сусанін», «Руслан» і «Русалка».
	Как земля прочно стоит на трех китах, так и русский оперный репертуар покоится на трех операх: «Иване Сусанине», «Руслане» и «Русалке».
	— Цезар Кюї, стаття «"Русалка" опера А. С. Даргомыжского» («Музыкальное обозрение», жовтень 1888)

	Поезія опер зазвичай настільки ж погана, наскільки хороша їх музика.
	— Джозеф Аддісон

	Ніколи не марнуй можливості послухати хорошу оперу.
	— Роберт Шуман

	Якщо оперний артист довго «вспівується», то не менше праці й часу йому знадобиться, щоб «вжитися» в роль.
	— Серафима Бірман, радянська акторка та режисер

	Найвідповідальніша сценічна ситуація має поєднуватися з найвищою, найбільш вражаючою музикою.
	— Борис Ярустовський

Див. також

• «Запорожець за Дунаєм»

Джерела

Райзе Е. С. О музыке и музыкантах: афоризмы, мысли, изречения, высказывания. — Ленинград: Музыка, 1969.