Осика Леонід Михайлович
Леоні́д Миха́йлович Оси́ка (8 березня 1940, Київ, Українська РСР — 16 вересня 2001, Київ, Україна) — український режисер, сценарист. Один із представників хвилі «українського поетичного кіно».
| Леонід Осика | |
 Стаття у Вікіпедії
| |
 Медіафайли у Вікісховищі
|
Про Леоніда Осику
ред.Леонід Осика волів не міняти свою команду, любив з фільму в фільм запрошувати одних і тих самих акторів – Івана Миколайчука, Борислава Брондукова, Костянтина Степанкова, Василя Симчича, всі свої 13 фільмів режисер зняв фактично з чотирма операторами, усвідомлюючи, наскільки важливим є порозуміння з ними, а музику до всіх фільмів незмінно писав Володимир Губа. Незрадливість і відданість належать до кращих людських рис, і за це Леоніда Михайловича навіть злостивці поважали[1]... — Зі статті «Леонід Осика. Море – воно завжди сумне» (2018) |
|||||
| — Олександр Рудяченко |
Ніхто з сучасних йому режисерів не працював так тонко, рельєфно із крупним планом, ніхто так ретельно не ставився до людського обличчя на екрані, як Леонід Осика. Це допомагало постановникові в деталях, найменших порухах подавати персонаж великим і малим, добрим і злим, сильним і слабим[1]. — Зі статті «Леонід Осика. Море – воно завжди сумне» (2018) |
|||||
| — Олександр Рудяченко |
Примітки
ред.
