П'єр Сотрей
П'єр Сотрей (фр. Pierre Sautreuil) — французький журналіст, який з травня 2014 висвітлює події на Донбасі, зокрема, на територіях, які не контролюються українською армією. Його статті публікують французькі газети «l'Obs», «le Parisien», «le Monde»[1].
Цитати
ред.«Бетмен» та Плотницький по-різному бачили майбутнє «Новоросії», вони спиралися на різні кола в Москві та конкурували за економічні ресурси Донбасу (вугілля, бензин, гуманітарна допомога, рекет місцевого бізнесу тощо). |
З серпня 2014 Міністерство надзвичайних ситуацій РФ відправило на Донбас понад тридцять гуманітарних конвоїв, що становить близько 25 000 тон продуктів, будівельних матеріалів, медикаментів, бензину тощо. |
Здається також, що частина отриманих завдяки нелегальному продажу гуманітарної допомоги грошей повертається в Москву, в кишені деяких посадовців із Міністерства надзвичайних ситуацій. |
В Донецьку усе відбулося дуже швидко. Усунення від влади, наприкінці осені 2014-го, Безлера (який тримав під контролем Горлівку) було останнім епізодом боротьби за владу в регіоні до остаточної централізації влади Олександром Захарченком, людиною Кремля в Донецьку. |
В Луганську, натомість, ця вертикаль влади довго була відсутня. Поняття «господарі війни» дуже добре характеризує конкуруючих командирів, які були незалежні один від одного, і кожен з них мав свою територію. |
Вбивство «Бетмена» 1 січня 2015-го та Мозгового 23 травня — це найбільш яскраві епізоди спроби централізувати владу в Луганській області. |
Сьогодні найбільш численною групою в ДНР та ЛНР є пенсіонери, які не змогли, або не захотіли виїхати. |
В ЛНР відчувається велика втома місцевого населення. Багато хто каже, що не підтримує ані сепаратистів, ані Україну, але просто хоче миру. Люди усвідомлюють, що сепаратисти не можуть існувати незалежно від України, чи від Росії. |
В місті [Луганську] відчутна атмосфери напруги, страху, місцеві жителі не розповідають про свої політичні погляди першому зустрічному. Але якщо у вас вийде встановити довірливі стосунки, вони відразу розкажуть, що вони у відчаї від розборок та авторитаризму багатьох сепаратистських бійців та їхніх лідерів[1]. |
Примітки
ред.