Пансіон страху

Пансіон страху (іт. Pensione paura) — італійсько-іспанський кінофільм 1978 року, психологічна драма з елементами готики та джалло, поставлена режисером Франческо Баріллі з італійською акторкою Леонорою Фані та французьким актором Люком Меренда в головних ролях.

Цитати з фільму

	Де ти зараз? Небо велике, і я завжди дивлюся на нього, але ніколи не бачу тебе… — Роза в листі до батька-льотчика
	Dove sarai tu adesso? Il cielo è grande e io lo guardo sempre, ma non ti vedo mai…

Цитати про фільм

	На зйомках «Пансіону страху» у нас часто виникали такі суперечки, тому що мені казали: „Ми не будемо знімати цю сцену, бо її немає в сценарії!“ Я навіть не слухав. Я просто ставив камеру і знімав. І я змонтував фільм так, як хотів. — режисер Франческо Баріллі про фільм в інтерв'ю кінокритику Роберто Курті
	On the set of Pensione Paura we often had these arguments, because I was being told: ‘We’re not going to shoot this scene, as it’s not in the script!’ I didn’t even listen. I just placed the camera and shot it. And I edited the film the way I wanted to.

	Розумієте, головною проблемою був невмілий продюсер [Томмасо Дацці]. Я сказав йому не продавати «Пансіон страху» компанії Euro (яка от-от збанкрутує), а якомусь іншому дистриб'ютору, який би платив менше, але гарантував би широкий прокат фільму по всій Італії. Але він мене не послухав, і якраз фільм був готовий, Euro збанкрутував. Ось чому «Пансіон страху» з'явився лише в декількох великих містах, як-от Турин [прем'єра відбулась 9 березня], на пару днів, а потім зник. Я кинув це напризволяще, тому що мені було досить сварок з Дацці. — режисер Франческо Баріллі про причину провалу прокату фільму в інтерв'ю кінокритику Роберто Курті
	You see, the main problem was the producer, who was inept. I told him not to sell Pensione paura to Euro (which was about to go bankrupt) but to some other distributor, which would pay less but would guarantee the movie ample distribution all over Italy. But he didn’t listen to me, and just when the film was ready, Euro went bankrupt. That’s why Pensione paura came out just in a couple of major towns, like Turin, for a couple of days, then it disappeared. I abandoned it to its destiny, because I had had enough of quarrelling with Dazzi.

Цитати про акторів фільму

	Я винайшов це на знімальному майданчику... Актор був справжнім лихварем, який жив у Манціані, де ми знімалися. Я бачив, як він робить ці трюки з монетою під час обідньої перерви, тож сказав йому: «Одягайся священиком і йди зі мною». — режисер Франческо Баріллі про роль Луїджі Де Сантіса у фільмі
	I invented that thing on the set... The actor was a real- life usurer who lived in Manziana, where we were shooting. I saw him doing those tricks with a coin during lunch break, so I told him: ‘Get yourself dressed as a priest and come with me.’

	Люк був просто ідеальним. Він подякував мені, коли побачив готовий фільм, тому що я дозволив йому зіграти персонажа, який сильно відрізнявся від його звичайних ролей. У нього були чорні вуса, розпущене волосся… ідеальний італійський жиголо сорокових — режисер Франческо Баріллі про Люка Меренда у фільмі
	Luc was just perfect. He thanked me when he saw the finished film, because I’d let him play a character that was quite different from his usual roles. He had this black mustache, hair smarmed down … a perfect Italian gigolo of the Forties.

	Елеонора була чудовою, як і режисер: божевільний, але розумний. Я намагався зняти з ним два-три фільми, включно з ремейком „Касабланки“. Я поїхав до Марокко, щоб зустрітися з друзями мого батька, які мали гроші і могли бути дуже хорошими співпродюсерами, але коли вони почули, що фільм італійський, вони сказали: „Італійці, ніколи!“ І тому фільм, який мав чудовий сценарій, так і не створений — актор Люк Меренда про режисера, і його партнерку, Леонору Фані, у ньому
	Eleonora was marvelous, and so was the director: crazy but intelligent. I tried to make two or three movies with him, including a remake of Casablanca. I went to Morocco, to meet some of my father’s friends, who had money and could be very good coproducers, but when they heard that the movie was Italian they said: ‘Italians, never!’ And so the movie, which had a marvelous script, never got made..

	Фільм розгортався навколо порцелянової, тендітної красуні Леонори Фані, чия готовність роздягатися перед камерою зробила її однією із зірок еротичного кіно 1970-х років, але яка показала себе гарною актрисою у складній ролі. — кінокритик Роберто Курті про Леонору Фані у фільмі
	The movie revolved around the porcelain, fragile beauty of Leonora Fani, whose willingness to take off her clothes in front of the camera had made her one of the stars of 1970s erotic cinema, but who proved a good actress in a difficult role.

Відгуки критиків

	«Пансіон страху» має багато чого — моторошний, напружений, психологічно виснажливий і, певною мірою, у стилі джалло… …Абсолютно рекомендую! — канадський оглядач DVD-релізів кіно й засновник одного з найбільших сайтів на цю тему, DVDbeaver, Гарі В. Туз
	Hotel Fear has a lot going for it — creepy, suspenseful, psychologically draining and, to some degree, Giallo-esque.… …Absolutely recommended!

	Емоційна музика, Люк Меренда й ікона італійського кіно, яка завершила кар’єру в юному віці, Леонора Фані, сформували серце другого поспіль повнометражного фільму Франческо Баріллі, «Пансіон страху». — фінський кінокритик Ярі Мустонен
	Tunnelmallinen musiikki, Luc Merenda ja italialaisen elokuvan nuorena uransa lopettanut ikoni Leonora Fani muodostivat sydämen Francesco Barillin järjestyksessään toiseen kokopitkään elokuvaan, Pensione paura.

Джерела

• Roberto Curti. Italian Gothic Horror Films, 1970—1979. — Jefferson, North Carolina: McFarland & Company, 2017. — 246 p. — ISBN 978-1476664699