Патерики

Патерики́ (грец. paterikon, лат. vita patrum від pater — батько) — життєписи і повчання святих отців Церкви, збірники оповідань про життя християнських святих отців, людей, які з Божою поміччю зробили великий внесок у розвиток Церкви.

Вікіпедія

Дивіться у Вікіпедії:

Патерики

Цитати

# А Б В Г Д Е Є Ж З И І Ї Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я

Б

Багато правил не є правильними, бо не випробувані силою розуму^[1].

Багато хто дружить із багатими, та не з кращими^[2].

Багатство природне — достаток хліба і води, одежі простої. А хто зайвого бажає достатку, той душу свою мучить^[2].

В

Вдячність — мов місяць: коли уповні, тоді прегарний^[2].

Ж

Жахливо бідувати, а ще гірше — багатство злом здобувати^[2].

З

Забудь про те, що дав комусь; про те, що взяв, завжди пам'ятай^[2].

К

Князеві належить володіти: у скруту — розумом, із ворогом — міццю, а до дружини — любов'ю.

Коли їси, пригадай, що подвійне сприйняв ти: душу і тіло. Що тілу даєш — те вилив, а що душі — те завжди збережеш^[3].

Коли його запитали, що солодке в житті цім, сказав: «Знання і навмання, і відання перших речей»^[3].

Коли хочеш над іншими володарювати, то сперш учися сам собою володіти^[2].

Л

Ліпше у пітьмі перебувати, ніж без друга^[1].

Ліпше хліб із сіллю в тиші і без печалі, ніж жадання наїдків багатоцінних із безглуздям та жахом^[3].

М

Майстерність — це коли в битві перевіряється, а друг вірний — у біді^[2].

Муж розумний і мудрий, хай не відступить од влади. Беззаконність — розумного віддалити, а беззаконного наблизити^[2].

Муж, що викриває, ліпший за облесника^[2]. — Про лестощі

Н

Не вдавай із себе мудрого, а воістину мудрствуй. Отак і хворий муж: видає себе за здорового, а справжнього здоров'я не набуде^[3].

Невіглас-лікар, якщо до недужих приходить, то здоров'я не дасть їм, а ті малі рештки сили, що збереглися, загубить^[3].

Не місце доброчесність, а доброчесність місце прикрашає^[1].

Нерозумні ті, що лихою владою володіють. Вельми є гірко, як злі добрими володіють, а нерозумні — розумними^[2].

Не той багатий, хто багато має, а той, що не потребує того, що вже має^[3].

Неможливо велике знання набути, мало навчаючись^[3].

Несправжньому лікареві краще не давати і не мати зілля. Бо як не мав його, то не врятує і не погубить, та бо не відає, що до чого прикладати потрібно. Адже не на єстві земному спасіння лежить чи загибель, а в мудрості того, хто приносить, і не той є лікар, що лікарем лише називається^[3].

Р

Розумом можна удачу набути, удача ж розуму не здобуває^[1].

С

Статую образ прикрашує, а мужа — діяння^[1].

Т

Ти так бажай жити, щоб сильніші тебе не кривдили, але й ти не страхай слабших од тебе^[1].

У

Усе нове краще: і посуд, і одежа, а дружба — стара^[2].

Успіх схожий до несамовитого володаря: багато разів переможеного увінчує^[3].

Успіх вважаю овочем, мине час — засохне^[3].

Х

Хлібороб землю м'якшить, а філософ — душу^[3].

Ч

Чотирма речами душа опаскуджується: по місту вештанням, когось вишукуючи, і з жінками зближенням, і до славетних любов'ю, тілесною хтивістю і марнославними нахилами^[1].

Примітки

↑ ^а ^б ^в ^г ^д ^е ^ж Мудрість, 2019, с. 81
↑ ^а ^б ^в ^г ^д ^е ^ж ^и ^к ^л ^м Мудрість, 2019, с. 82
↑ ^а ^б ^в ^г ^д ^е ^ж ^и ^к ^л ^м Мудрість, 2019, с. 83

Джерела

Мудрість передвічна. Афоризми давніх українських мислителів ХІ - поч. ХІХ ст. Упоряд. Валерій Шевчук. — Київ: Кліо, 2019. — 440 с. — ISBN 978-617-7023-96-7

Поділіться цитатами з вашими друзями:

[Мудрість—2019——81-1] а ^б ^в ^г ^д ^е ^ж Мудрість, 2019, с. 81

[Мудрість—2019——82-2] а ^б ^в ^г ^д ^е ^ж ^и ^к ^л ^м Мудрість, 2019, с. 82

[Мудрість—2019——83-3] а ^б ^в ^г ^д ^е ^ж ^и ^к ^л ^м Мудрість, 2019, с. 83

[1]

[2]

[3]