Відкрити головне меню

Вікіцитати β

Повстань, Україно!

масштабні протестні акції українських опозиційних сил у ІІ половині 2002 — І половині 2003 року

Повстань, Україно! — масштабні протестні акції українських опозиційних сил у ІІ половині 2002 — І половині 2003 року, що справили значний вплив на українську політику до президентських виборів 2004 року. Організаторами акції була «трійка» опозиційних партій — Соціалістична партія України, Комуністична партія і Блок Юлії Тимошенко. Пізніше до них приєдналася «Наша Україна» Віктора Ющенка.

  •  

«Невдала спроба поставити громадянський рух під контроль політиків»[1]

  В. Чемерис
  •  

«Ця акція, як і Помаранчева революція, вибухнула завдяки "Україні без Кучми", але нею керували політики, головною метою яких була не зміна Системи, а влада»[2]

  — В. Чемерис
  •  

«Складова тривалого та масштабного процесу — новітньої української революції»[3]

  С. Грабовський
  •  

«На відміну від "України без Кучми", це невдала акція, оскільки вона була профінансована політичними партіями»[4]

  — О. Левицький
  •  

«Не створила нічого нового, а просто була надбудовою для партійних структур»[5]

  В. В'ятрович
  •  

«Емоції вичахли й розрядились, як старий акумулятор. Людей уже не підважиш на вулицю. Однак опозиція призначає громадянську акцію: «Повстань, Україно!» Не повстане. Акції призначаються, а повстання — ні.»[6]

  Ліна Костенко, «Записки українського самашедшого»

ПриміткиРедагувати