Повстань, Україно!
Повстань, Україно! — масштабні протестні акції українських опозиційних сил у ІІ половині 2002 — І половині 2003 року, що справили значний вплив на українську політику до президентських виборів 2004 року. Організаторами акції була «трійка» опозиційних партій — Соціалістична партія України, Комуністична партія і Блок Юлії Тимошенко. Пізніше до них приєдналася «Наша Україна» Віктора Ющенка.
«Невдала спроба поставити громадянський рух під контроль політиків»[1] |
|||||
| — В. Чемерис |
«Ця акція, як і Помаранчева революція, вибухнула завдяки "Україні без Кучми", але нею керували політики, головною метою яких була не зміна Системи, а влада»[2] |
|||||
| — В. Чемерис |
«Складова тривалого та масштабного процесу — новітньої української революції»[3] |
|||||
| — С. Грабовський |
«На відміну від "України без Кучми", це невдала акція, оскільки вона була профінансована політичними партіями»[4] |
|||||
| — О. Левицький |
«Не створила нічого нового, а просто була надбудовою для партійних структур»[5] |
|||||
| — В. В'ятрович |
«Емоції вичахли й розрядились, як старий акумулятор. Людей уже не підважиш на вулицю. Однак опозиція призначає громадянську акцію: «Повстань, Україно!» Не повстане. Акції призначаються, а повстання — ні.»[6] |
|||||
| — Ліна Костенко, «Записки українського самашедшого» |
Примітки
ред.- ↑ Володимир Чемерис. Повернення до свободи. До третьої річниці «України без Кучми» / УП, 15 грудня 2003
- ↑ Володимир Чемерис. Грудневі тези до 10-річчя масових протестів в Україні / УП, 15 грудня 2010
- ↑ Сергій Грабовський. ТАК, революція! / УП, 24 січня 2005
- ↑ Павло Солодько. 9 березня 2001 року: спогади і прогнози від ініціаторів «України без Кучми» / УП, 10 березня 2006
- ↑ Мар'яна П'єцух. Володимир В'ятрович: «Ми повинні вийти з Майдану як організована сила» / УП, 23 грудня 2013
- ↑ Костенко, Л. Записки українського самашедшого. — К.: А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА, 2011. — С. 116
