Повчання Володимира Мономаха
«Повча́ння ді́тям» Володимира Мономаха — пам'ятка літератури Київської Русі. Збереглося (без закінчення) в Лаврентіївському списку «Повісті минулих літ» під 1096 роком у кількох неповних частинах.
Цитати
ред.
# А Б В Г Д Е Є Ж З И І Ї Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я |
Б
ред.- Брехні бережіться, і п'янства, блуду, бо в цьому душа погибає і тіло.
- Божа охорона ліпша людської.
В
ред.Відхилися від зла, вчини добро, знайди мир, пожни і живи навіки-віків[1]. |
Г
ред.Господь наш показав, яка є на ворога побіда, трьома ділами добрими: побити його й подолати покаянням, сльозами і милостинею[1]. |
Д
ред.Диявол не хоче добра роду людському, сварячи нас[2]. |
- Добро діючи, не надійтеся ні на що добре.
Ж
ред.Жону свою любіте, але не давайте їй над собою влади[1]. |
З
ред.Зри, брате, батьків наших: що взяли і чи мають одежу? Тільки те, що створили душі своїй[2]. |
І
ред.Й
ред.- Й малими ділами можна заслужити милість Божу.
К
ред.- Коли не вибачите гріхів брату, то і вам не відпустить Отець ваш небесний.
Л
ред.- Ледарство — всьому мати: хто що має, те забуде, а чого не має, тому не навчається.
Лінощі-бо всьому мати: що вміє, то те забуде, а чого не вміє, то тому не учиться. Добре творячи, не можна бути ледачими ні на що добре[1]. |
Ліпше є праведнику мале над багатство численне грішних[1]. |
М
ред.- Мовлячи й лихе, і добре, не кляніться Богом і не хрестіться, бо немає ж у цім ніякої потреби.
Н
ред.Навчися, вірний чоловіче, бути дійовцем доброчестя[1]. |
- Над усе шануйте гостя, відкіля б він
не прийшов: чи простолюдин він, чи знатний, чи посол.
Назирає грішник праведного і поскрегоче на нього зубами своїми[3]. |
- Не забувайте того доброго, що вмієте, а чого не вмієте, того навчайтеся.
- Не заздри тим, котрі творять беззаконня.
- Не наслідуй лиходіїв, не завидуй тим, що творять беззаконня, бо лиходії винищені будуть, а ті, що надіються на господа, заволодіють землею.[4]
- Ні піттю, ні їжі не потурайте, ні спанню.
П
ред.- Птиця радіє весні, а немовля — матері.
- Повинність мужа справляйте, як вам Бог пошле.
С
ред.- Старих шануй, як отця, а молодих — як братів
Сьогодні живі, а завтра — мертві, тепер у славі й честі, а завтра — в гробі і без пам’яті — інші зібране нами розділять[2]. |
У
ред.- У кого ризи світлі, у того й мова чесна.
Ш
ред.Шануйте гостя, коли до вас прийде: чи простий, чи добрий, чи посол. Коли не можете дати дар, то хлібом та питтям, а проходячого мимо вітайте чоловіка по всіх землях, добрих, а чи злих. |
Щ
ред.Що вмієте, того не забувайте доброго, а що не вмієте, то тому навчіться[1]. |
- Що є ліпше й чудовіше, аніж жити братам разом?!
Я
ред.- Якщо вам Бог зм'якшить серце, то сльози свої пролийте за гріхи свої.
Примітки
ред.Джерела
ред.- Афоризми Київської Руси-України
- Мудрість передвічна. Афоризми давніх українських мислителів ХІ - поч. ХІХ ст. Упоряд. Валерій Шевчук. — Київ: Кліо, 2019. — 440 с. — ISBN 978-617-7023-96-7