Поль Ланжевен
Поль Ланжевен (фр. Paul Langevin; 23 січня 1872 року, Париж — 19 грудня 1946 року, Париж) — французький фізик і громадський діяч, творець теорії діамагнетизму і парамагнетизму.
Поль Ланжевен | |
Стаття у Вікіпедії | |
Медіафайли у Вікісховищі |
Цитати
ред.Ніщо так не сприяє загальному розвиткові й формуванню дитячої свідомості, як знайомство з історією людських зусиль у царині науки, відображеною в життєписах великих учених минулого і в поступовій еволюції ідей. Тільки таким шляхом ми можемо… вселити підростаючому поколінню уявлення про безперервний розвиток і гуманітарну цінність науки.[2] |
На кожному етапі розвитку людства ми зустрічаємося з однією і тією ж тенденцією до перебільшення значення вже отриманих результатів і з вірою в те, що ці результати є «ключем до пізнання всіх таємниць всесвіту».[2] |
Виховне значення науки полягає стільки ж у самому відкритті, скільки в зусиллі, завдяки якому воно досягається; у викладенні законів, як і в їхній історії; у перспективі, яку їхня сукупність відкриває до реальності, у їхній точній відповідності фактам та в дисципліні, яка слугує для їхнього встановлення.[2] |
Мою наукову роботу в крайньому разі зроблять інші. Але якщо не захищати науку, то не буде й самої науки.[3] |
Немає іншого шляху зрозуміти ядерну фізику, крім діалектичного матеріалізму.[4] |
У наші дні завдання творців науки — домагатися, щоб досягнення науки не використовувалися на шкоду людству.[5] |
Сьогодні перед тими, хто творить науку, стоїть зобов'язання слідкувати за тим, яке застосування люди роблять з науки.[6] |
Я завжди вважав своїм обов'язком ділити свої сили між служінням Науці й служінням Справедливості.[6] |
Примітки
ред.- ↑ Мысли о науке, 1973, с. 52
- ↑ а б в г Мысли о науке, 1973, с. 53
- ↑ Слово о науке, 1978, с. 57
- ↑ Слово о науке, 1978, с. 75
- ↑ Слово о науке, 1978, с. 118
- ↑ а б Слово о науке, 1978, с. 144
Джерела
ред.- Мысли о науке / В. П. Пономарев. — Кишинев: Штиинца, 1973. — 152 с.
- Слово о науке. Афоризмы. Изречения. Литературные цитаты / Е. С. Лихтенштейн. — Москва: Знание, 1978. — 272 с.