Мислення

Ми́слення — процес опосередкованого й узагальненого відображення у мозку людини предметів об'єктивної дійсності в їх істотних властивостях, зв'язках і відношеннях.

Скульптура «Мислитель» (Оґюст Роден, 1888)

	Логіка є анатомія мислення.
	— Джон Локк

	Людина така, яке в неї мислення.
	— Лев Силенко

	Свобода мислення є невід'ємним правом кожного.
	— Ернест Ренан

	Насправді ж думати дуже неприємно. І у нас є багато біологічних механізмів, які не дають над чимось дуже сильно замислюватися.
	— Марина В'язовська

	Філософське мислення, та й зрештою мислення взагалі, розгортається між однозначною строгістю поняття та багатозначною глибиною метафори. Остаточне очищення думки від метафор означало би її загибель у сухості порожніх понять, позбавлених будь-якого зв'язку з тим, що вони мали б позначати, та з іншими поняттями, адже такі зв'язки завжди мають почасти метафоричний характер. Суцільна ж метафоризація мислення призвела би до анархічного безладу, нескінченної зміни значень, що унеможливлює думку як таку. Натомість у справжньому мисленні ми завжди оперуємо мовними одиницями, які водночас тяжіють до однозначності понять і до багатозначності метафор. Отже, поняттєва строгість і метафоричне багатство - це не сталі характеристики, а радше тенденції мислення, що суперечать одна одній, але водночас одна одну доповнюють.
	— Вахтанґ Кебуладзе, «Феноменологія досвіду» (2011)

	Мислення в просвітницькому сенсі — це діяльність із встановлення одноманітного наукового ладу і виведення фактичного знання з принципів, як би ті не тлумачились: як довільно встановлені аксіоми, як вроджені ідеї чи крайні абстракції. — «Діялектика Просвітництва»
	— Макс Горкгаймер і Теодор Адорно

Див. також

• Думка

Джерела

• Вано Крюґер. Коли я чую слово "культура". — Київ: 2018. — 130 с. — ISBN 978-617-7313-26-6