Природа

реальність, що відноситься до нерукотворних об’єктів і подій

Приро́да (термін є частковою калькою латинського слова natūra — від лат. nat — «народжувати», «породжувати») — органічний і неорганічний матеріальний світ, Всесвіт, у всій сукупності і зв'язках його форм, що є об'єктом людської діяльності і пізнання.

Вікіпедія
Вікіпедія
Дивіться у Вікіпедії:

Цитати

ред.
  • Природа — це нескінченна сфера, центр якої всюди.
 — Ральф Емерсон
  • Природа завжди права. Помилки і помилки походять від людей.
 — Йоганн Гете
  • Природа не потурає слабкості і не прощає помилок.
 — Ральф Емерсон
  • Якщо природа може вам збрехати, вона збреше.
 — Чарльз Дарвін
  • Природа є першопочаткова всьому причина і саморухома пружина.
 — Григорій Сковорода
  • Наша природа — рух; повний спокій — це смерть.
 — Блез Паскаль
  • Хіба мало дала нам природа, віддавши нам себе?
 — Сенека
  •  

Ми не можемо чекати добра від природи; взяти його — наше завдання.

  — Іван Мічурін[1]
  •  

Я не з тих, хто мріє повернутися на лоно природи; я з тих, хто мріє повернутися в лоно готелю.

  — Фран Лебовіц[2]
  •  

Що ти могла найвищого створити —
се чоловік. Із сих матеріалів,
які тут маєш під рукою,
хоч як не дмись,
нічого кращого створить не зможеш.
Тож час би, мамо, як старий той Ягве
(нащо вже пан був строгий і скептичний!)
сказать собі: «Спочину вже тепер!»
Признать: «Отсе я гарне сотворила!»[3]«Мамо-природо!..» («В плен-ері», збірка «Із днів журби»).

  Іван Франко

Примітки

ред.
  1. Душенко К. В. Большая книга афоризмов. Изд. 5-е, исправлен­ное. — М.: Изд-во ЭКСМО-Пресс, 2001.— С. 643-644
  2. Душенко К. В. Большая книга афоризмов. Изд. 5-е, исправлен­ное. — М.: Изд-во ЭКСМО-Пресс, 2001.— С. 643-644
  3. Франко І. Зібрання творів: в 50 т. // за ред. П. Й. Колесника; АН УРСР. Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка. — Київ: Видавництво «Наукова думка», 1976. — Т. 3. — С. 34

Джерела

ред.