Прокурор
головний законний представник обвинувачення
Прокуро́р (лат. procurare — «розпоряджатися, піклуватися») — головний законний представник обвинувачення в країнах цивільного права з системою слідства або в країнах загального права (англ. common law), що прийняли змагальну систему. Обвинувачення — сторона, що відповідає за виклад доказів проти особи, підозрюваної в здійсненні правопорушення, в ході судового розгляду у кримінальній справі.
![](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/a/ab/%D0%9B%D1%83%D1%86%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE_%D0%AE%D1%80%D1%96%D0%B9_%D0%92%D1%96%D1%82%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B9%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87.jpg/250px-%D0%9B%D1%83%D1%86%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE_%D0%AE%D1%80%D1%96%D0%B9_%D0%92%D1%96%D1%82%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B9%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87.jpg)
Цитати
ред.Прокурор — це не оперативний працівник, який бігає з пістолетом чи автоматом за злочинцями, де погоня, стрілянина та купа розбитих машин. Це є людина «у піджаку», яка сидить і працює з паперами у кабінеті. Прокурор — це той, хто повинен проаналізувати весь комплекс доказів, які вже зібрано слідчим чи опером, і сказати, є ознаки злочину чи немає[1]. |
|||||
— Назар Холодницький |
Примітки
ред.