Публілій Сір
римський мімічний поет
Публій Сір або Публілій Сір (лат. Publilius або Publius Syrus; I ст. до н. е.) — римський мімічний поет часів Цезаря і Августа. Родом із Сирії (звідки і прізвисько Syrus — сирієць).
Публілій Сір | |
Стаття у Вікіпедії |
Цитати
ред.- Де знищено свободу, там ніхто не відважиться говорити[1].
- Життя само собою коротке, але коли воно нещасливе, то здається довгим[2].
- Знати, коли спливе твій час, — означає постійно вмирати[3].
- Ми, люди, завжди перебуваємо на однаковій відстані від смерті[4].
- Навіть найтонша волосинка відкидає тінь[4].
- Не прощати нікому і прощати всім — однаково жорстоко[5].
- Щасливий, хто помре раніше, ніж сам покличе смерть[4].
- Краще зовсім не знати чого-небудь, ніж знати погано[4].
Примітки
ред.Джерела
ред.- Уклад. Л. В. Лапшина. Мудрість тисячоліть. Притчі та афоризми. — Харків: Віват, 2019. — 320 с. — ISBN 978-617-7151-54-7