Публілій Сір

римський мімічний поет

Публій Сір або Публілій Сір (лат. Publilius або Publius Syrus; I ст. до н. е.) — римський мімічний поет часів Цезаря і Августа. Родом із Сирії (звідки і прізвисько Syrus — сирієць).

Публілій Сір
Стаття у Вікіпедії

Цитати

ред.
  • Де знищено свободу, там ніхто не відважиться говорити[1].
  • Життя само собою коротке, але коли воно нещасливе, то здається довгим[2].
  • Знати, коли спливе твій час, — означає постійно вмирати[3].
  • Ми, люди, завжди перебуваємо на однаковій відстані від смерті[4].
  • Навіть найтонша волосинка відкидає тінь[4].
  • Не прощати нікому і прощати всім — однаково жорстоко[5].
  • Щасливий, хто помре раніше, ніж сам покличе смерть[4].
  • Краще зовсім не знати чого-небудь, ніж знати погано[4].

Примітки

ред.

Джерела

ред.
  • Уклад. Л. В. Лапшина. Мудрість тисячоліть. Притчі та афоризми. — Харків: Віват, 2019. — 320 с. — ISBN 978-617-7151-54-7