Ревнощі — почуття пристрасної недовіри, сумнівів у коханні та вірності.
Вікіпедія
Ревнощі часто не що інше, як баламутне прагнення до тиранії, перенесене до сфери любові.[ 3]
— Марсель Пруст
За певних обставин можна приревнувати когось навіть за те, що він просто дивиться у небо .[ 4]
— Юдіт Германн «Аліса»
Коли кажуть: "Я не ревную", – не вірте.
Ревнощі стиха підточують щастя скирту,
немов миші, нала́джують хо́ди повсюди, –
і от ревнощі вже: голос, вуха і груди,
і хода́ не та, і очі сволочі,
і тривога за завтрашні дні і ночі .[ 6]
— Сергій Губерначук
↑ Українська афористика Х-ХХ ст. Під загальною редакцією Івана Драча та Володимира Черняка. — Київ: Видавничий центр «Просвіта», 2001
↑ Грузинські прислів'я на aphorism.org.ua
↑ Большая книга афоризмов / сост. А. П. Кондрашов, И. И. Комарова. — Москва: РИПОЛ классик, 2008. — С. 1054
↑ Юдіт Германн . Аліса. — Київ: Темпора, 2013. — С. 60. — ISBN 9786175691564
↑ Як удосконалювати самого себе / Томан І: Пер. з чес. — К.: Політвидав України, 1984. — С. 208
↑ а б в Губерначук С.Г. Перґаменти – збірка поезій – Київ: Про формат, 2018. – 200 c. – C. 152, 153, 186.
↑ Губерначук С.Г. Дай, я буду таким, як хочу... – збірка віршів, висловів, роздумів – Київ: Майстер-принт, 2019. – 64 c. – С. 45.