Тодоренко Регіна Петрівна
Тодоренко Регіна Петрівна (нар. 14 червня 1990, Одеса) — українська телеведуча, мандрівниця, співачка та акторка. Найбільш відома як ведуча телепередачі «Орел і решка».
| Тодоренко Регіна Петрівна | |
| |
 Стаття у Вікіпедії
| |
 Медіафайли у Вікісховищі
|
Цитати про подорожі
ред.Єдине місце, де мені сказали, що я страшна та огидна – це була Ефіопія. Жінки в Ефіопії не типові африканки, вони мають європейський тип обличчя – великі очі, пухкі губи, рівні носи. Вони справді красиві і є безперечним еталоном краси для місцевих чоловіків. І саме там, коли я намагалася зловити таксі і поторгуватися з водієм, він мені сказав: "Що, ви думаєте, що ви білошкіра та гарна? Нічого подібного! Тут, в Ефіопії у нас гарні жінки, а ви – огидні!"[1] |
Найкращий спосіб зібрати валізу - зібрати її і потім половину з неї викласти.[1] |
Крім того, що подорожі приносять масу незабутніх емоцій, вони також змушують відмовитися від великої кількості зручностей. Іноді доводиться спати на землі, у пустелі, на льодовику, де немає води, а подзюрити треба на сніг.[1] |
Зазвичай ми 21—22 дні знімаємо матеріал для програми і лише сім днів перебуваємо вдома. За цей тиждень, звичайно, не встигаєш повноцінно облаштувати домашній затишок. Тому своїм будинком я вважаю навіть не готелі, а рожеву валізу на 20 кілограмів, куди вміщуються всі необхідні речі. Щоправда, поїздивши, я зрозуміла, що людині потрібно дуже мало для того, щоб жити.[1] |
До такого рухливого ритму життя важко звикнути. І осілій людині, яка більше любить побути вдома, ця робота не підійде. В рамках телепрограми нам доводилося тестувати безліч людей, які не прижилися у команді саме тому, що не витримували щільного графіка переміщень. Місяця було достатньо, щоб зрозуміти, що їм комфортніше працювати на місці, стаціонарно.[1] |
До Колумбії, Сальвадору, Гондурасу я б ще повернулася, щоб відчути контраст. Що більше контрасту відчуваєш, то більше розумієш, як непогано ти живеш. А от якраз якщо поїдеш у Гондурас чи Бангладеш, то миттєво це зрозумієш.[1] |
Дуже хочеться, щоб люди проходили повз, терли рукою об пам'ятник, бажаючи здобути успіх у їхніх справах або перед поїздками. Часто в аеропорту перехожі, зустрічаючи мене, саме так і роблять. Фанати запитують: "Регіна! А можна за вас просто потриматися? Я ж у подорож вирушаю!" А чому б і ні? Чудова ідея![2] |
Цитати про життя
ред.Часто порівнюю життя з кардіограмою. По суті, це і є життя: вершини, падіння, знову на вершині, потім іде спад. І добре, коли так. Тому що пряма лінія – це смерть.[1] |
Давайте підтримувати один одного. Сьогодні ви допоможете, а завтра хтось інший тим самим відповість вам.[1] |
Мені дуже пощастило, що бачу поруч із сином люблячого батька. Між ними, можна сказати, панує нереальна енергія. Це якась енергетична грудка кохання. Я намагаюся не втручатись у це. Думаю, що про такого батька, як про Влада, мріє багато малюків. Коли поряд батько, стає не страшно, цікаво, захоплююче, смішно та весело. Але це я говорю не про тих батьків, які поряд з дітьми тільки у вихідні або у свята. Якби ви тільки знали, скільки Влад прочитав книг про виховання, про стосунки у сім'ї, про міцний шлюб.[2] |
Я звикла бути такою, якою я є насправді. Я не люблю підлаштовуватися під когось. Це можна сказати, наче якась емоційна покупка в магазині. Я люблю, коли мої стосунки ґрунтуються на слові «хочу». Я не розумію, як люди живуть разом, якщо вони будують стосунки на слові «треба». Я не приймаю такого розвитку подій. Так, ми з чоловіком притираємося один до одного в якихось питаннях, але це лише за взаємною згодою.[2] |
Як же добре, що нам все ж таки вдалося досягти того рівня, коли є порозуміння. Зараз ми поставили собі за мету прийти до партнерства, щоб визначити, хто і які ролі грає в нашій сім'ї. Це, як мені відомо, довгий процес. Очевидно, ми повинні були попрацювати над цим питанням ще до того, як уклали шлюб, як народили дитину. Вийшло так, як вийшло. На даний момент ми намагаємося підлаштуватися один під одного, а раніше робили все інтуїтивно. Ми навіть змогли навчитися кайфувати від того, що допомагаємо одне одному.[2] |
Зробили розлучення трендом, який час чекає на наших дітей?[3] |
Насправді ми однаково підбираємо один одного за природою. Під те, чого нам не вистачає, або що нам дуже подобається, або що ми хочемо виправити в собі... І коли люди живуть так довго разом і щось десь терплять і щось один одному не говорять, треба запитати себе, а навіщо ти терпіла? А навіщо ти жила в ілюзорному світі і казала собі: Я все виправлю, я все зможу, я все зможу зробити?[3] |
Цитати про материнство
ред.Я – екстремальна мати. Мені дуже часто пишуть, що я повинна думати про сина перед тим, як роблю якісь вчинки. Якщо чесно, то я звикла думати, що моя особиста безстрашність і пристрасть до пізнання чогось нового, у будь-якому випадку допоможе розвинути у спадкоємця дуже важливі для чоловіка якості. Приємним бонусом для мене будуть синові слова: "Мамо, ти така крута в мене. Я пишаюся тобою".[2] |
Цитати про домашнє насильство
ред.Чоловік замкнений повністю у клітці. Він не звик, що з ним розмовляють. Тому йому залишається лише фізична дія. Його батьки не навчили розмовляти з жінкою… Важко повірити, що 70 відсотків жінок у нас зазнають домашнього насильства. Першим пунктом у психологічних дослідженнях йдеться про те, що жінці подобається бути жертвою... Коли відбувається якийсь такий момент...[3] |
Потрібно бути психологічно хворою людиною, яка бере камеру і каже: «Боже, мій чоловік мене б'є». Ти чого? У тебе є мізки взагалі?.. Що з мізками зараз відбувається? Напевно, якийсь критичний момент настає, щоб таке сказати. Мій чоловік мене б'є... А чому, ти не замислювалася про це? А що ти зробила, щоб він тебе не бив?[3] |
Джерела
ред.Примітки
ред.
