Актор

особа, яка виконує ролі і створює сценічні образи у виставах (драматичних, естрадних, циркових, операх, балетах, тощо) і кінофільмах

Акто́р, акто́рка (актри́са; лат. actor — той, хто діє)  — виконавець ролей в драматичних, оперних, балетних, естрадних, циркових виставах та кінофільмах, творець сценічних образів.

Актор
Стаття у Вікіпедії
Медіафайли у Вікісховищі

Цитати

ред.
  •  

Актори нагадують дітей, що зупинилися в своєму розвитку[1].

  Ізабель Аджані
  •  

Актор, цей незамінний елемент театру, елемент, без якого драматичний текст не може отримати сценічного втілення, має таку основну властивість: він не художник – він не інтерпретує – він не шукає правди.
Проблема мистецтва актора – це проблема, яка суті театру ніколи не торкалась. Його мистецтво слід розуміти в сенсі «ремесло»[2]. — З книги «Театр для людей»

  Джорджо Стрелер
  •  

Нинішні глядачі більш освічені, більш інформовані, а актор не має права бути дурнішим за своїх глядачів.

 

Нынешние зрители более образованны, более информированы, а актер не имеет права быть глупее своих зрителей[3].

  Андрій Миронов
  •  

Актору не на користь гладка, спокійна біографія.

 

Актеру не на пользу гладкая, спокойная биография[3].

  Андрій Миронов
  •  

В актора є дві речі: майстерність і особистість. І щоб особистість склалася, змужніла, не обов'язково, звичайно, в Сибір чи вантажником, але через щось людина повинна пройти. Візьміть Ульянова, Смоктуновського. Це не благополучні люди.

 

В актере есть две вещи: мастерство и личность. И чтобы личность сложилась, возмужала, не обязательно, конечно, в Сибирь или грузчиком, но через что-то человек должен пройти. Возьмите Ульянова, Смоктуновского. Это не благополучные люди[3].

  Андрій Миронов
  •  

Ставитися до акторської роботи як до приємного проведення часу можна тільки через непорозуміння.

 

Относиться к актерской работе как к приятному времяпрепровождению можно только по недоразумению[3].

  Андрій Миронов
  •  

Якщо актор грає без дублерів, значить, рухає ним якесь егоїстичне прагнення грати свою роль «від» і «до». Це завжди тішить самолюбство актора і дає йому додатковий імпульс. У стрічці «Пригоди італійців...» було зайнято багато італійців і в їхніх очах мені не хотілося занижувати престиж радянського кінематографа.

 

Если актер играет без дублеров, значит, движет им некое эгоистическое стремление играть свою роль «от» и «до». Это всегда тешит самолюбие актера и дает ему дополнительный импульс. В ленте «Приключения итальянцев...» было занято много итальянцев, и в их глазах мне не хотелось ронять престиж советского кинематографа[3].

  Андрій Миронов
  •  

Актор може чудово зіграти свою роль, але додому він повинен повернутися самим собою[4].

  Джулія Робертс
  •  

Боюся помилитися, але дефіцит акторів сприятиме підвищенню гонорарів по мірі того, як актори здобуватимуть популярність. Особливо після випуску фільмів та серіалів, які робитимуть їх впізнаваними. Це правильна тенденція, бо нам треба будувати систему власних зірок. Саме кінозірок, слава яких будується не на тому, що вони були відомими гравцями в КВК, телеведучими або музикантами[5].

  Пилип Іллєнко
  •  

Для хороших акторів не існує поганих ролей.

  Йоган Фрідріх Шиллер[6]
  •  

Немає незначних ролей, є просто незначні актори.

  — Михайло Семенович Щепкін[6]
  •  

Щоб грати у театрі з успіхом, беруть ролі за здібностями. У театрі хвалять актора не за здібності діючої особи, а за те, наскільки він вдало грає її.

  Григорій Сковорода[6]
  •  

Актори здатні зіграти будь-який характер саме тому, що самі абсолютно позбавлені його.

  Дені Дідро[6]
  •  

Хто хоче бути великим артистом, той не повинен бруднити себе.

  Володимир Винниченко[6]
  •  

Великий той артист, який змушує глядачів забути про деталі.

  Сара Бернар[6]
  •  

Глядачі бачать більше, ніж той, хто грає.

  Бальтасар Грассіан-і-Моралес[6]
  •  

Найкращих і найгірших акторів ми бачимо щодня у будь-якій життєвій ситуації і зовсім не на сцені.

  Ромен Роллан[6]
  •  

Вчетверте дивлюся цей фільм і повинна вам сказати, що сьогодні актори грали як ніколи.

  Фаїна Григорівна Раневська[6]
  •  

Найкращі актори у Діснея. Поганого актора він просто витирає.

  Альфред Хічкок[7]
  •  

Не плутаймо: актори гинуть від того, що їх мало хвалять, справжні люди — від того, що їх мало люблять.

  Фрідріх Ніцше[7]
  •  

Раніше актриси прагнули стати кінозірками; тепер кінозірки прагнуть стати актрисами.

  — Авторство не встановлено[7]
  •  

Велике мистецтво — грати так тонко, щоб не торкнутися слуху тих, хто сидить у перших рядах, але й щоб гальорка розчула кожне слово.

  Веслав Брудзинський[7]
  •  

Хоч би артисту руки відрубали,
Він все-таки творить не перестане.

  Леся Українка[7]
  •  

Моя кар'єра не має нічого спільного з комедійною діяльністю. Комедіант — це покликання. Це суттєва різниця — і тут немає нічого принизливого — між Бельмондо та Делоном. Я — актор, Жан-Поль — комедіант. Комедіант грає, він роками вчиться, поки актор живе. Я завжди жив своїми ролями. Я ніколи не грав. Актор — випадковість. Я — випадковість. Моє життя — випадковість. Моя кар'єра — випадковість.

 

Ma carrière n’a rien à voir avec le métier de comédien. Comédien, c’est une vocation. C’est la différence essentielle – et il n’y a rien de péjoratif ici – entre Belmondo et Delon. Je suis un acteur, Jean-Paul est un comédien. Un comédien joue, il passe des années à apprendre, alors que l’acteur vit. Moi, j’ai toujours vécu mes rôles. Je n’ai jamais joué. Un acteur est un accident. Je suis un accident. Ma vie est un accident. Ma carrière est un accident.

  Ален Делон, порівнюючи себе зі своїм другом, Жаном-Полем Бельмондо[8]
  •  

Є три типи акторів: погані, хороші та великі. З поганими все ясно, вони грають бездарно, хороші грають добре. А великі нічого не грають. Вони просто живуть перед камерою. Як Жан Габен, як Брандо. Як я.

  Ален Делон[9]

Див. також

ред.

Примітки

ред.

Джерела

ред.

Антологія афоризмів / Л. П. Олексієнко. — Донецьк: Сталкер, 2004. — 704 с. — (Колекція світової афористики). — ISBN 966-696-366-3