Реформа
Рефо́рма (лат. reform, фр. réforme — «перетворюю», «змінюю») — комплекс заходів, яким запроваджуються такі нові умови діяльності в сфері суспільних відносин, які не змінюють основ (перш за все, економічних) системи суспільних відносин, але призводять до викорінення негативних суспільних явищ, які за попередніх умов народилися й розквітли. Новий стан вводиться законодавчим шляхом. Процес реформування суспільства або окремої його сфери здійснюється владою за умови неможливості при наявному стані суспільства мати позитивний розвиток країни або сфери суспільної діяльності.
Цитати
ред.Але є один критерій, з допомогою якого можна зрозуміти, куди рухається Україна: судова система. Нереформована система є тією голкою "Кощія Безсмертного", без зламування якої неможливий сталий розвиток.[1] |
|||||
| — Ярослав Грицак |
Кожна реформа потребує коштів. Судова реформа потребує коштів, реформа державної служби, Національна поліція... Ту саму національну поліцію ми зараз маємо завдяки дуже великим внескам Америки, Канади і Японії. Ми не в змозі все це перекривати за один рік. Ми змогли збільшити або прискорити підвищення соціальних норм і мінімальну зарплату на три місяці тільки тому, що ми дійсно зменшили фіктивний ПДВ і маємо збільшення по надходженнях. Плюс ми ретельно, акуратно тримаємо всі витрати на тому рівні, що було закладено в бюджет, не дозволяємо їх збільшувати[2]. |
|||||
| — Наталія Яресько |
Примітки
ред.Джерела
ред.Ярослав Грицак. Подолати минуле: глобальна історія України. — Київ: Портал, 2021. — 432 с. — ISBN 978-617-7925-09-4
