Савченко Володимир Іванович

радянський та український письменник-фантаст

Володи́мир Іва́нович Са́вченко (15 лютого 1933, Полтава — 24 січня 2005, Київ) — радянський та український письменник-фантаст. Писав переважно російською мовою.

Савченко Володимир Іванович
Стаття у Вікіпедії

Цитати Володимира Савченка

ред.
  •  

Неможливе — неможливо. Наприклад, неможливо рухатися швидше за світло... Втім, якщо це і було б можливо — чи варто намагатися? Все одно ніхто не побачить і не оцінить. — «Відкриття себе»

 

Невозможное — невозможно. Например, невозможно двигаться быстрее света… Впрочем, если это и было бы возможно — стоит ли стараться? Все равно никто не увидит и не оценит[1].

  •  

Люди, які чують за собою якусь неповноцінність, завжди нахабніші і хамовитіші за інших. — «Відкриття себе»

 

Люди, которые чуют за собой какую-то неполноценность, всегда нахальнее и хамовитее других[1].

  •  

Тепер же я став розуміти важливу властивість випадку — в житті або в науці, все одно: його однією розсудливістю не візьмеш. Робота з ним вимагає від людини швидкості і чіпкості мислення, ініціативи, готовності перебудувати свої плани... Але схилятися перед ним так само нерозумно, як і зневажати його. Випадок не ворог і не друг, не Бог і не диявол; він — випадок, несподіваний факт, цим все сказано. Оволодіти ним або втратити його — залежить від людини. — «Відкриття себе»

 

Теперь же я стал понимать важное свойство случая — в жизни или в науке, все равно: его одной рассудочностью не возьмешь. Работа с ним требует от человека быстроты и цепкости мышления, инициативы, готовности перестроить свои планы… Но преклоняться перед ним столь же глупо, как и презирать его. Случай не враг и не друг, не бог и не дьявол; он — случай, неожиданный факт, этим все сказано. Овладеть им или упустить его — зависит от человека[1].

  •  

Так що, незважаючи на відсутність відповідного посуду, у людини набагато більше підстав вважати себе рідиною, ніж, скажімо, у сорокапроцентного розчину їдкого натру. Якщо бути більш точним: людина — це інформація, записана в біологічний розчин. — «Відкриття себе»

 

Так что, несмотря на отсутствие подходящей посуды, у человека гораздо больше оснований считать себя жидкостью, чем, скажем, у сорокапроцентного раствора едкого натра. Если быть более точным: человек — это информация, записанная в биологический раствор[1].

  •  

Кажуть, у електриків до старості виробляється умовний рефлекс: не братися за два металевих предмета відразу, навіть якщо один — ніж, інший — вилка.

 

Говорят, у электриков к старости вырабатывается условный рефлекс: не браться за два металлических предмета сразу, даже если один — нож, другой — вилка[1].

  •  

Штани — і ті носимо лише другу тисячу років.

 

Штаны — и те носим лишь вторую тысячу лет[1].

  •  

Слов'янська манера: бути акуратним не для себе, а для інших.

 

Славянская манера: быть аккуратным не для себя, а для других[1].

  •  

Успіх розбещує навіть скромного. Коли людина сама прагне загрузнути в славі, спокуситися владою і впливом, зануритися в пучину шанування, якщо вона вже злегка вкусила — якраз для збудження апетиту — цих плодів, то для неї виявляється серйозним ударом, коли обставини і люди (головне, люди все ці!) відсувають її в сторону.

 

Успех развращает даже скромного. Когда человек сам жаждет погрязнуть в славе, искуситься властью и влиянием, погрузиться в пучину почитания, если он уже слегка кусил — в самый раз для возбуждения аппетита — этих плодов, то для него оказывается серьезным ударом, когда обстоятельства и люди (главное, люди все эти!) отодвигают его в сторону[1].

  •  

Не в наших силах врятувати людство, але в наших силах не завдати йому шкоди. — «Відкриття себе»

 

Не в наших силах спасти человечество, но в наших силах не нанести ему вреда[1].

  •  

Направо підеш — втратиш знання. Ліворуч підеш — втратиш розум. Ось і треба йти прямо. По струні над прірвою. — «За перевалом»

 

Направо пойдешь — потеряешь знание. Налево пойдешь — потеряешь рассудок. Вот и надо идти прямо. По струне над пропастью[1].

  •  

Чи є благополуччя метою людської діяльності? Поки його немає, здається, що так. Але це тільки поки його немає. — «За перевалом»

 

Является ли благополучие целью человеческой деятельности? Пока его нет, кажется, что да. Но это только пока его нет[1].

  •  

...талановитих і бездарних людей немає — є лише талановиті й бездарні справи і вчинки людей.

 

...талантливых и бездарных людей нет — есть лишь талантливые и бездарные дела и поступки людей[1].

Примітки

ред.