Серапіон Печерський

Серапіон Печерський, Серапіон Володимирський (пом. 1275) — український проповідник і письменник, в останній рік свого життя — єпископ Володимирський.

Серапіон Печерський

Стаття у Вікіпедії

Цитати

Із твору «ПОВЧАННЯ», 2-га пол. XIII ст.

Вельможа чи проста людина — кожен здобичі прагне, як би образити кого. Окаянний, кого ж?! Чи не таку ж людину, як ти сам? Адже, від сну прокинувшись, не на молитву ти розум скеровуєш, а щоб кого озлобити і брехнею кого пересилити.

Жодного літа чи зими не пройшло ж, щоб Бог не карав нас, але ніяк не зречемося підлої нашої звички: хто погруз у якому гріху — у ньому перебуває, до покаяння ніхто не прагне, ніхто щиро не обіцяє зла не творити.

Завжди сію в ниву ваших сердець сім’я божественне, але ніколи не бачу, щоб воно проросло і зерно породило.

Не будьте більше як очерет, який вітер колише.

Ніяк не зміните поганих своїх звичок, усе зле чините на спротив Богу і на погибель душі своєї. Правду відкинули, любові не маєте, заздрість і лестощі процвітають у вас — і вознісся ваш розум.

Як можете ви засуджувати на смерть, якщо самі пристрастями сповнені? І по правді не судите: один із ненависті це робить, інший — бажаючи того нещасного прибутку, третій — через нестачу розуму: хотів би убити та пограбувати, а що й кого убивати — того і не знає.

Якщо хто з вас — розбійник, розбійництва не покине; якщо краде, злодійства не покине; якщо іншого кого ненавидить, ворогує без утоми; якщо хто ображає, не насититься... Нещасний і не думає, що як народиться голим — так і відходить, нічого не маючи, крім прокляття вічного.

Якщо хто і непричетний до вбивства, але подумки з тим погодився, сам став убивцею, чи, якщо міг допомогти і не допоміг, — той сам убити повелів.

Джерела

• Мудрість передвічна. Афоризми давніх українських мислителів ХІ - поч. ХІХ ст. Упоряд. Валерій Шевчук. — Київ: Кліо, 2019. — 440 с. — ISBN 978-617-7023-96-7