Сон у червоному теремі

«Сон у червоному теремі» (трад. кит. 紅樓夢, піньїнь Hóng Lóu Mèng, Хун лоу мен) — найпопулярніший з чотирьох класичних романів китайською мовою, створений у XVIII столітті Цао Сюецінем і через тридцять років дописаний Гао Е.

Цитати з роману

«З великої неприємності вмій зробити малу, на малу зовсім не звертай уваги». Хто слідує цьому правилу, той процвітає.

Коли говориш про чужі справи, вино п'ється особливо легко.

Якщо можна, треба пробачити людину — менше клопоту.

Ніхто з боку не може розорити знатну сім'ю!.. Розоряють завжди свої.

Нехай вчиться жити, на це грошей не шкода.

Якщо щастя по вінця, воно може вилитися!

Коли за правду видається брехня, — тоді за брехню і правда видається, Коли ніщо трактується як щось, тоді і щось — те ж, що ніщо!

...Ви й уявити собі не можете, якими нерішучими бувають чоловіки!

Ставши дорослим, людина обзаводиться родиною і повинна вміти всяке нещастя перетворювати в щастя...

...Насправді і у багатих бувають труднощі, тільки доводиться мовчати, тому що все одно ніхто не повірить.

Червоними опалими квітами зацвіла річка, несучи їх у далечінь. Десять тисяч форм і вимірів знає самотня печаль.

Доля людини так само мінлива, як вітер і хмари, — хто вранці нещасний, може до вечора стати щасливим...

Треба знати своє місце, а займати чуже нецікаво, якщо навіть і випало б таке щастя.

Мало кому вдається в Піднебесній бути багатим і знатним й в той же час байдикувати.

Хто знає, якою ціною здобута ця їжа? У ній всяка крупинка, це тяжкість болючої праці!

Сподіватися на те, що слава і процвітання вічні, і не піклуватися про майбутнє можуть тільки люди недалекоглядні.