Фальц-Фейн Софія Богданівна

(Перенаправлено з Софія Богданівна Фальц-Фейн)

Софія Фальц-Фейн (8 вересня 1839 – 17 червня 1919) — видатна підприємниця, співзасновниця заповідника Асканія-Нова і морського торгівельного порту Хорли, відома представниця роду Фальц-Фейнів.

Фальц-Фейн Софія Богданівна
Софія Фальц-Фейн

Цитати

ред.
  •  

Всегда впереди всех по вкусу и качеству.[1].
девіз «Черноморско-Азовской Фабрики Консервов» з 1909 року

Про Софію Фальц-Фейн

ред.
  •  

[вона] відрізнялася не тільки виключним умом, але й ярко вираженим честолюбством[2]. — зі згадок сучасників

  •  

[підсумком її] «різнобічної та цілеспрямованої діяльності стало заснування пароплавства. Воно мало власні вантажні і пасажирські пароплави, декілька буксирів»[3]. — у спогадах В.Фальц-Фейна

  — Володимир Фальц-Фейн
  •  

...фальцфейнівські мільйони походять не від овець, а нажиті вони експлуататорським ганебним способом, кров'ю та потом строкових рабів, єгипетською працею кількох поколінь каховського батрацтва[4].
образ жорстокої, деспотичної поміщиці Софії Фальц-Фейн, виведений у цьому романі, суголосний совєтським політичним замовленням

  Олесь Гончар, у романі «Таврія»
  •  

Зовні місто було схоже на оранжерею серед ставків та екзотичних клумб; вздовж широких вуличок біліли односімейні будинки, що потопали в цвітінні фруктових дерев. До послуг хорлівців Софія Богданівна влаштувала училище та готелі, ресторани та бальну залу, а вечорами над темним парком загорялися вогні кінотеатру. Телефон зв'язував місто з портом, Софія Богданівна дзвонила навіть до Асканії-Нови, де господарювали її сини: — Привітайте свою матір — у мене в місті тепер дві тисячі сімейств, жодної поліції, жодних скандалів, а я заводжу друкарню, щоб випускати свою газету.

 

Внешне город был похож на оранжерею среди прудов и экзотических клумб; вдоль широких улочек белели односемейные дома, утопающие в цветении фруктовых деревьев. К услугам хорловцев Софья Богдановна устроила училище и гостиницы, рестораны и бальный зал, а вечерами над темным парком загорались огни кинотеатра. Телефон связывал город с портом, Софья Богдановна звонила даже в Асканию-Нова, где хозяйствовали её сыновья: — Поздравьте свою мать — у меня в городе теперь две тысячи семейств, никакой полиции, никаких скандалов, а я завожу типографию, чтобы выпускать свою газету.

  Валентин Пікуль

Примітки

ред.
  1. Forbes.ua №3, 2024, с. 174
  2. Фальц-Фейн В. Аскания-Нова. – К.: Аграрна наука, 1997. – 348 с. - с.164
  3. Фальц-Фейн В. Аскания-Нова. – К.: Аграрна наука, 1997. – 348 с. - с.164
  4. Гончар О. Таврія / О. Гончар. – К.: Державне видавництво художньої літератури, 1956. – С. 98.

Джерела

ред.
  • Фальц-Фейн В. Аскания-Нова. – К.: Аграрна наука, 1997. – 348 с.
  • Тетяна Водотика Золота рибка // Forbes. — 2024. — № 3. — С. 172-174. — ISSN Шаблон:ISSN search link.